Візитка

Ви завітали
 на блог вчителя початкових класів 
Веселівської районної різнопрофільної гімназії 
Можаєвої Наталії Анатоліївни!

Із рожевих світанків дитинства,

Доброти, любові й тепла,

Із батьківства і материнства

Вся учителька доля твоя.

Блог створено для мудрих колег, 

турботливих батьків та молодших школярів.

Покликання бути вчителем – це прагнення душі до саморозвитку, самовдосконалення, реалізація нелегкої місії на Землі. 

                   Високе у душі покликання несу,

Таке високе, що сягає до зірок!

Батькам я вдячна, долі і Творцю,

Благословен хай буде кожен крок!

Я - вчителька, і на плечах у мене

Весь світ прекрасний: гори і моря,

Веселка й місяць, листячко зелене,

Все дороге і близьке - вся Земля.

Візьму дітей маленьких я за руки

І дам їм силу й радість пізнання,

І поведу їх в світлий храм науки –

Здобудем разом мудрість і знання!

Я - вчителька, а може, - з казки добра фея,

І з помахом руки зникає страх,

І оживає все, що є в портфелі.

Горить цікавість й радість у очах.

Зігрію в душах всі дитячі мрії,

Щоб холоднеча відійшла німа,

І не страшні дощі і сніговії,

І не злякає мороком зима!

Я - вчителька, і знаю всі дороги:

Стежки слизькі й спокусливі путі.

Вкажу я шлях лиш на святі пороги,

Щоб вибір правильний зробили у житті.

В житті немає легкої дороги,

Всі труднощі долатимем разом.

Сльозинки висушу і віджену тривоги,

Ми сильні, нездоланні, як гуртом!

Я - вчителька, і на руках у мене

Серця маленькі й долі чарівні,

В очах довіра і любов до мене,

Не треба долі іншої мені!

Я - вчителька, і з гордістю крокую

По цій прекрасній сонячній землі,

Добро посію, душі полікую.

Я - вчителька!

Тож заздрять хай мені!

Приємних переглядів!

  

Педагогічний портрет

   Можаєвої  Наталії Анатоліївни - 
вчителя початкових класів
Веселівської районної
 різнопрофільної гімназії

Професія вчителя   -  "найпочесніша під сонцем".

Я. Коменський.

Чудовий вчитель, як і чудовий музикант –

це той, хто додає до свого основного репертуару

творчість і натхнення.

Педагогічне кредо:

Даючи знання - не відбирай здоров’я

Життєве кредо:

Глибокою властивістю людської природи є пристрасне прагнення людей бути гідно оціненим.

Джеймс Уільям

Я –  вчитель початкових класів.  Мій педагогічний стаж – 24 роки. 
  

Кожного ранку, заходячи в школу, переді мною розквітають, наче зірочки, посмішки дітей…. Я знаю, що зараз вони всі разом та наперебій почнуть розповідати про те, чому я не була свідком, ділитися усім новим, що у них з′явилося, що їх стурбувало, схвилювало… Я не можу бути байдужою, тому що спілкуюся зі справжній чудом природи – дітьми. Тендітне дитяче серце  відчує  обман, нещирість, його внутрішній світ закриється від того, хто припустився такої помилки…Але віра дитяча вміє крушити стіни недовіри, пробивати тоненький шлях до кожної черствої або дуже «серйозної» душі, заставляє погляд потеплішати, а серце відтанути….Тому важливішим за всі вчені ступені світу вважаю збереження такої істинно «дитячої» теплоти  та щирості людських відносин.

Людина. Сім′я. Батьківщина. Праця. Знання. Культура. Мир. Здоров′я. Земля. Ці прості і всім зрозумілі слова заключають в собі долі людей, їх прості переживання, світогляд, стремління до кращого…

Класний керівник, вчитель, вихователь повинен бути професіоналом. Але без розуміння істинності відносин, проживання кожного слова, вростання в колектив дітей від таким не стане. Саме тому педагог повинен допомогти дитині зрозуміти себе, повірити у свої сили, створити ситуації успіху.

Для  того, щоб допомогти дитині, я визначила для себе основне:

Упевненість           Успішність              Дивовижність            Переконливість

   Шанобливість                Врівноваженість              Усмішливість

Сподіваюся, що веселка почуттів, освітивши душу, зігріє серце дитини, направить його на шлях пізнання себе.

Намагаюся підтримувати такі заповіді педагога:

-     Не виховувати у поганому настрої;

-     Визначити, чого прагнеш для дитини, дізнатися, що він думає з цього приводу;

-     Надати можливу самостійність;

-     Не підказувати готового рішення, а направляти у вірному шляху вирішення проблеми;

-     Не пропустити перший успіх дитини;

-     Робити своєчасні зауваження;

-     Оцінювати не особистість, а вчинок;

Підсумовуючи, хочу згадати слова Демокріта: «Воспитание детей – рискованное дело. Ибо в случае удачи последнее приобретено ценою большого труда и заботы, в случае же неудачи горе несравнимо ни с каким другим».

 Чому я обрала професію вчителя?  Все тому, що мені  подобається бути з дітьми.  З ними – не засумуєш,  з ними – цікаво.  Кожен новий день викликає у мене радість, надію і віру в успіх моїх учнів.   Я – вчитель! Я – чарівник,  адже для малюка-першокласника навіть простий математичний закон – вже  диво! А для мене  спілкування з маленькими мудрецями – диво ще більше,  потрібно лише навчитися дивитися на  світ їх  очима, бути не тільки наставником,  але  головне – другом,  котрому довіряють таємниці.    

Стрімко змінюється час досягнення людства, постійно розширюють межі знань, сфер діяльності людей, їх впливу на довкілля. Змінюються й самі люди. Учителям це відомо, як нікому. Вони помічають кожного наступного року, що до школи приходять інші діти. Але саме діти і є орієнтиром розвитку вчителя, його професійного зростання, самовдосконалення.

Готуючи учня до самостійного життя, школа покликана навчити його ефективних прийомів одержання знань. Від цього надалі може залежати багато чого: доля, кар’єра, власне здоров’я і здоров’я близьких, світогляд. Щоб навчити чогось, учитель сам повинен це вміти, уміти і знати багато чого, у тому числі навчатися, професійно вдосконалюватися, працювати творчо.

Із слів Сухомлинського В.О. «Творчість народжується там, де створюється сплав глибоких і міцних знань з досвідом практичної діяльності, який склався у процесі самостійної роботи, самовиховання і запозичений з майстрів педагогічної справи. Якою талановитою не була б людина, а якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буде хорошим педагогом».

У кожного свій досвід, свій погляд на це питання, я говорю про свій.

Перші роки роботи, вивчаючи досвід старших колег, передовий педагогічний досвід, будь-які методичні розробки й поради, я використовувала їх, намагалась наслідувати, доводилось навіть ламати себе під цей досвід, корити себе в тому, що я не така, який цей чудовий педагог і дійшла думки до того, що це неприпустимо. Потрібно завжди залишатися собою: швидким або повільним, тихим або голосним, різким або поблажливим, адже будь-які насильницькі дії на своїм «Я» до добра і гарних результатів не приводять.  Яким би чудовим та ефективним нам не  подавали чужий досвід,  він не дасть гарних результатів, доки не стане нашим власним. І тому, з роками, у своїй самоосвітній діяльності я намагаюсь здійснювати критичний аналіз інформації, її опрацювання, осмислення, пропускаю її крізь своє серце та розумовий апарат, і все це для себе – не для звіту.

І коли чужі гарні думки наштовхують тебе на своє рішення, які ніби народжуються самі – це творчий етап. І потім, не за вказівкою, а самому хочеться поділитися своїми думками, своїм досвідом.  У якій формі, це також залежить від особистості вчителя: просто бесіда, стаття в методичному журналі, газеті, методичний посібник, програма, майстер-клас. А чому б і ні, якщо є думки і справді є, що сказати.   

                У  своїй педегогічній діяльності  я дотримуюсь таких  вимог:

 1. Учитель повинен бути чесним, наполегливим, працьовитим, бути  зразком доброчесностей.

2. Найбільша турбота вчителя – захоплювати дітей своїм прикладом.

3. Учитель повинен любити учнів і ставитись до них по-батьківськи.

4.  Учитель повинен бути для учнів не тільки керівником, але й другом і охоронцем у всьому доброму.

Велике значення для розвитку педагогічної майстерності вчителя мають його природні задатки (спостережливість, пам'ять, темперамент, фантазія, уява, смак, розум, винахідливість), а також постійне удосконалення педагогічної творчості. Як відбувається самоосвітня діяльність знає кожен: газети, журнали, телебачення, досвід колег, нове для нашої вітчизняної школи, хоче й не дуже нове для закордонної – це дистанційна освіта з використанням комп’ютерних технологій. Це справді сучасно, справді дає результати, принципово відрізняється від інших методик, його слід навчатися, це – майбутнє.

А на завершення скажу: учитель зобов’язаний навчатися все життя; якщо це стає нецікаво – настав час іти. Для мене ідеальний урок: це коли я та учні, скільки б їх не було, ведемо розмову, навіть бесіду: учитель трохи вище, на сходинку, а діти, хоч і не мають усіх знань учителя, - це рівноправні партнери у нелегкій праці за назвою «навчання». І неважливо, які методи ти використовуєш. Якщо зумів виткати тонку, але міцну нитку, що об’єднує нас як партнерів, - значить буде результат і ти працював не марно.  

Модель вчителя-майстра, якої я прагну

Професійність	Особисті якості
·         Знання предмета діяльності (учитель повинен вільно і гнучко оперувати інформацією, бачити зв'язки в складній структурі доказів, вміти легко подавати учням знання і націлювати їх на оволодіння ними); ·         Любов до дітей (віра у потенційні можливості учнів); ·         Розумна вимогливість (дисциплінує учня); ·         Педагогічний такт (створення толерантних стосун­ків); ·         Педагогічна прозорливість (уміння визначити можливі утруднення); ·         Інноваційність науково-педагогічного мислення.	·         Високий рівень соціальної відповідальності; ·         Прагнення до самоосвіти (тісно пов'язане із зацікавленістю вчителя, натхненням до роботи, що, у свою чергу, підвищує емоційно-вольовий вплив педагога на учнів); ·         Духовна культура, справжня інтелігентність; ·         Гуманність, оптимізм, почуття гумору; ·         Критичність і самокритичність; ·         Креативність мислення
Компетентності	Творчі якості
·         Інтелектуальна компетентність (наукові знання); ·         Психологічна компетентність; ·         Управлінська компетентність (базові вміння); ·         Мотиваційна компетентність; ·         Комунікативна компетентність; ·         Проективна компетентність; ·         Дидактична компетентність; ·         Методична компетентність	·         Креативність (здібність виробляти нові ідеї); ·         Інтуїція (виявлення суттєвості); ·         Дивергентність (здібність мати декілька підходів до рішення однієї проблеми); ·         Оригінальність (наявність творчої уяви та підходу); ·         Асоціативність (вміння проводити аналогію)