Майбутнім першокласникам

     

Як підготуватися до 1 класу

Інформація щодо вступу до 1 класу

Прийом документів проводиться за адресою:
вул. Макаренка, 4   

 Перелік необхідних документів:

• Копія свідоцтва про народження.
• Заява встановленого зразка.
• Медична картка дитини (з обов'язковою відміткою про проходження медичного огляду та висновком педіатра, що дозволяє відвідувати заклад освіти).

До послуг учнів та батьків:

• вивчення англійської мови з першого  
• безкоштовні сніданки для учнів 1 - 4 класів;
• групи продовженого дня (на бюджетній);
• ігрові кімнати;
• кімната відпочинку (спальня).

Зверніть увагу!!!  

Лист МОН №1/9-71 від 14.02.15р. 

 "Щодо роз’яснення порядку приймання 

дітей до першого класу"

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 

Особливості приймання дітей до перших класів

загальноосвітніх навчальних закладів

Вік майбутніх першокласників

Вік майбутніх першокласників регламентовано статтею 20 Зако­ну України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-XIV, в якій зазначено, що зарахування учнів до загальноосвіт­ніх навчальних закладів здійснюється, як правило, з шести років. У пункті 1.4 Постанови Головного державного санітарного лікаря України «Про підготовку загальноосвітніх навчальних закладів до но­вого 2009/2010 навчального року» від 29 липня 2009 р. № 20 наголо­шено: «Не допускати прийом до школи дітей, молодше 5 років 8 міся­ців». Зазначена Постанова Головного державного санітарного лікаря України є чинною до початку 2010/2011 навчального року.

Разом з тим, звертаємо увагу на те, що згідно зі статтею 12 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 р. № 2628-ІП право на перебування у дошкільних навчальних закладах гарантовано дітям ві­ком від двох місяців до шести (семи) років. Отже, якщо дитина досягла шестирічного віку, дошкільні навчальні заклади не можуть відмовити батькам у подальшому отриманні їхньою дитиною дошкільної освіти.

Умови приймання дітей до загальноосвітніх навчальних закладів

Приймання дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється на безконкурсній основі відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про прийом дітей до 1 класу за­гальноосвітніх навчальних закладів» від 7 квітня 2005 р. № 204.

Загальноосвітні навчальні заклади приймають дітей на навчан­ня відповідно до визначеної території обслуговування. За наяв­ності вільних місць дитина може навчатися і в інших навчальних за­кладах.

Для зарахування дитини до першого класу батькам чи особам, які їх замінюють, потрібно подати до загальноосвітнього навчально­го закладу такі документи:

-   заяву на ім’я директора;

-   копію свідоцтва про народження дитини;

-   медичну картку встановленого зразка.

Умови приймання дітей до спеціалізованих навчальних закладів

До спеціалізованої школи (школи-інтернату) з поглибленим вивченням окремих предметів приймання дітей здійснюється не­залежно від території обслуговування.

Приймання дітей, які вступають до першого класу спеціалізо­ваної школи (школи-інтернату), проводиться протягом періоду, ви­значеного навчальним закладом, після співбесіди з дитиною у присутності її батьків або осіб, які їх замінюють, згідно з Інструк­цією про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихован­ців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки Украї­ни від 19 червня 2003 р. № 389 та зареєстрованої у Мін’юсті 4 липня2003 р. за № 547/7868.

Співбесіда з дитиною, яка вступає до першого класу спеціалізо­ваної школи (школи-інтернату), повинна охоплювати виконанняспеціальних діагностичних завдань для перевірки рівня загального розвитку дитини, її функціональної готовності до систематичногонавчання та здатності до вивчення дисциплін відповідно до спеці­алізації закладу.

Такі завдання розробляє педагогічна комісія на основі матері­алів, запропонованих центрами практичної психології та соціальноїроботи (психологічними службами), а затверджує директор на­вчального закладу за погодженням із відповідним органом управ­ління освітою.

Не допускається перевірка знань та умінь дитини понад обсяги державних вимог навчально-виховних програм дошкільного на­вчального закладу. Не можна перевіряти вміння читати, писати, раху­вати тощо, оскільки формування цих навичок відбувається у процесінавчання дитини у початкових класах за чинними навчальними про­грамами для 1 -4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Приймання дитини має проводитись вчителем початкових кла­сів та психологом у формі доброзичливої співбесіди, що триває небільше 30 хвилин, у присутності батьків або осіб, які їх замінюють.

Оскільки навчання учнів першого класу здійснюється з ураху­ванням особливостей фізичного і психічного розвитку дітей, їхніхвікових та індивідуальних можливостей, слід зазначити, що готов­ність до систематичного навчання визначається взаємозв’язанимикомпонентами: фізичною (станом здоров’я і фізичним розвитком дитини), інтелектуальною і особистісною готовністю.

Фізична готовність дитини до школи визначається медичними працівниками і записується у медичній картці.

Особистісна готовність характеризує:

-          уміння дитини орієнтуватися у навколишньому світі;

-          ставлення дитини до школи;

-          самостійність дитини, її активність й ініціативність, сформованість потреби у спілкуванні, вміння встановлювати контакти з однолітками і дорослими.

Про інтелектуальну готовність дитини до школи свідчить відповідний рівень розумового розвитку, зокрема таких пізнаваль­них психічних процесів, як сприймання, мислення, пам’ять, уява, увага, мовлення, а також відповідний рівень знань дитини.

Шкільний психолог та вчитель вивчають індивідуальні особ­ливості дитини з метою найефективнішого впливу на її всебічнийрозвиток та виховання у процесі навчання після зарахування до

першого класу.

За матеріалами сайту http://education.km.ua

Дистанційний курс «Готуємо дитину до школи»

Ваша дитина скоро піде у школу, і ви вже замислюєтеся про те, «як вона там буде» і чи зможе легко засвоювати програму? Що ж, ваше хвилювання зрозуміле. Звісно, ми відправляємо малюка на заняття, щоб його там «навчили всього»: і писати, й читати, й рахувати. При цьому нам начебто кажуть, що «початкові знання не потрібні», але... Ви навряд чи забули про те, як самому іноді було не просто наздогнати шкільну програму. Утім, складнощів можна уникнути, якщо дитина пройде підготовчі заняття перед школою.

Зайнятись дошкільною освітою своєї дитини ви можете записавшись на дистанційний курс «Готуємо дитину до школи». Для роботи ви отримаєте 24 журнали (дванадцять уроків) і два CD. Кожний урок представлений у двох журналах: перший – це інструкція для батьків, а другий – робочий зошит малюка, в якому він буде виконувати практичні вправи. Курс спеціально розроблений для навчання вдома, а значить, ви самі зможете вибирати найбільш зручний час і місце для занять з вашою дитиною. Контролювати та коректувати процес навчання буде викладач, який закріплюється за кожним батьком.

Цей посібник – оптимальний помічник не тільки для прозорливих тат і мам, а і для вихователів, гувернерів і педагогів, які організовують заняття з підготовки до школи і прагнуть досягти в цьому максимального успіху. Завантаживши безкоштовний пробний урок курсу, ви зможете детальніше ознайомитися з методикою навчання й переконатися, що курс вам підходить.

Які навички та вміння отримують діти, пройшовши курс

Отже, готуємо дитину до школи вдома. Вам слід виділити для уроків 20–30 хвилин щодня (більше не потрібно!). Курс підготовки до школи – це два журнали: один – для дорослих (план навчання, практичні рекомендації), другий – для дітей (робочий зошит). Крім того, вам пропонуються ігри та вправи для усної роботи. Письмові завдання, які виконуватиме дитина, ви будете відсилати на перевірку своєму особистому викладачу. У разі необхідності ви можете поставити йому запитання та скорегувати ваші дії.

Які ж теми ви освоїте, проходячи дошкільне навчання вдома разом зі своїм маленьким студентом? Назвемо лише деякі з них:

• учимось рахувати – порівняння кількості предметів, рахунок від 1 до 5;
• лексика – слова, що мають однакове значення, але різне звучання; пошук таких слів у казках; знайомство зі словами, що мають протилежне значення; вправи на вміння підбирати такі слова; переносне значення слів, прості фразеологічні звороти;
• вивчення букв; ігри на навчання читанню по складах;
• чарівний олівець – перші кроки в малюванні;
• природа і ми – планети Сонячної системи; зірки та сузір'я.

Розділ «Як це буде по-англійськи» супроводжується аудіозаписами на CD і дає дитині можливість отримати найпростіші знання іноземної мови.

Про практикуми. Вони побудовані таким чином, що дитині завжди цікаво виконувати ці завдання. Мотивуємо дітей учитися за допомогою цікавої й вивіреної методики. Наприклад, попросіть малюка допомогти вам сортувати речі для прання... Несподівано? Анітрохи! Нехай розкладе речі на партії: білі речі, рушники, кольорові. А тепер спитайте, чим схожі речі кожної групи. Цікаво, які ознаки назве дитина.

Словом, такі вправи найкращим чином закріплюють у свідомості малюка нове. І це лише один приклад, а подібних завдань у курсі – безліч!

Ваша дитина після закінчення курсу буде впевнено почуватись на шкільних уроках. Пояснює це той факт, що курс підготовки дітей до школи спрямований саме на те, щоб у легкій і доступній формі дати юному учню всі необхідні знання.

Після закінчення навчання дитина отримає свій перший «дорослий» документ – свідоцтво про навчання. Будьте впевнені, ваш малюк стане пишатися своїм першим досягненням на шляху до знань.

Для того щоби зрозуміти, що ж конкретно дасть вивчення цього дистанційного курсу, пропонуємо прямо зараз завантажити безкоштовний пробний урок.

Готуємо дошкільника до навчання читання

Готуємо дошкільника до навчання читання

Як першому й найбільш впливовому вчителю своєї дитини вам доведеться познайомити трьох-п'ятирічного малюка із читанням і письмом. Надаючи йому щоденні можливості практикувати ранні навички, ви побудуєте фундамент успішного оволодіння читанням. Також він дізнається, що друковане слово – це могутній засіб передачі знань та інформації, а оволодіння ним може бути веселим і цікавим заняттям.

Щоденне навчання грамотності

Діти вчаться найкраще на безпосередньому досвіді безпечного дослідження й експериментування зі своїм світом. Запропонуйте дитині вибір, і нехай вона вирішує, з яких занять хоче розпочати.

Кожна дитина вчиться й розвиває мовні навички протягом свого індивідуального й неповторного періоду часу, проте є універсальні потреби, які необхідні всім дітям молодшого віку, а саме:

• Можливості розвивати та практикувати навички, які зароджуються.
• Підтримка та схвалення докладених зусиль.
• Розуміння того, що постійне навчання є сімейною цінністю.
• Допомога батьків і вихователів при складанні навчального плану, що відповідає рівню розвитку дитини.
• Особливе місце для читання та практичних навчальних занять.

Розвиток словникового запасу й мовлення

Оскільки усні мовні навички передують читанню та письму, щодня давайте дитині можливість казати про те, що вона думає й чого навчається. Як би важко це не було, намагайтесь відповідати на всі її запитання й обговорювати всі сумніви, нерозуміння та хвилювання малюка. Пам'ятайте про те, що багатий словниковий запас і розвинені мовні навички зумовлюють успіх навчання читання.

Ось деякі заняття для розвитку усного мовлення, в яких ви можете брати участь разом:

• Розглядайте сімейні фотоальбоми. Обговорюйте особливі урочистості або важливі події, які є частиною культурних традицій вашої родини.
• Читайте й обговорюйте листи та повідомлення на електронну пошту від членів сім'ї та друзів. Попросіть дитину продиктувати вам своє повідомлення, щоб вона відповіла на лист родичів.
• Співайте пісні, в яких є гра слів.
• Повторюйте улюблені дитячі колискові.
• Попросіть дитину придумати та сказати якомога більше слів, які римуються з певним словом. Починайте із простих слів з великою кількістю варіантів рим, таких як «кіт» або «стілець».
• Грайте у словесні ігри, такі як «Я бачу щось...», «Море хвилюється раз» та інші.
• Придумуйте смішні назви для побутових предметів, наприклад, «пилокрикун» для галасливого пилососа.
• Заохочуйте уяву вашої дитини за допомогою ігор в ляльки, перевдягання в маскарадні костюми та інші заняття на уяву.

Підготовка до читання

Навчання читання та письма засноване на розумінні друкованого слова. Ваша дитина дізнається, що вимовлене слово (мовлення) можна розбити на невеликі окремі звукові одиниці (фонеми), які позначаються у вигляді набору символів (літер абетки). І, нарешті, різні комбінації літер формують слова.

Ось деякі заняття, які допоможуть вашій дитині підготуватись до читання:

• Щодня читайте вголос малюку протягом як мінімум 15-ти хвилин.
• Часто відвідуйте публічну бібліотеку. Для дитини такі відвідування стануть важливою подією, особливо, коли в неї з'явиться власний читацький квиток, і вона зможе вибирати книги самостійно.
• Нехай дитина бере участь у публічних заходах у бібліотеці.
• Читайте книги на теми, якими цікавиться дитина. Читайте різні видання – сюжетні, ілюстровані книги, брошури, журнали – як із серії художньої, так і наукової літератури.
• Читайте абетку, дитячі віршики та книги популярних дитячих авторів. Заохочуйте дитину «читати» вивчені напам'ять рядки разом з вами.
• Коли ви читаєте з дитиною, вказуйте їй на те, що слова друкуються зліва направо. Нехай дитина гортає сторінки, щоби підкріпити знання про те, що й сторінки також читаються зліва направо.
• Укажіть дитині на обкладинку, назву й автора книги. Поясніть їх призначення.
• Перечитайте улюблену історію, пропускаючи ключові слова. Попросіть дитину підказати вам відсутні слова.
• Просіть дитину передбачати розвиток сюжету й висловлювати власну думку про прочитану книгу.

Спілкування на папері

Діти поступово переходять від черкання й малювання до спроб зображення літер і, у результаті, до правильного написання літер і слів. Коли ваша дитина просить вас «прочитати» її каракулі, це свідчить про те, що вона розуміє, що слова в письмовому вигляді позначаються символами (літерами абетки). Письмові й художні заняття також допомагають малюкам розвинути контроль дрібної моторики, уяву та творчі здібності.

Ось кілька порад про виклад думок на папері: 

• Тримайте приладдя для письма та малювання в легкодоступних для дитини місцях. Забезпечте малюка папером різних форм, кольорів і розмірів, фломастерами, крейдою й олівцями; клейкою стрічкою (скотчем), клеєм і безпечними ножицями. Зберігайте канцелярські вироби та приладдя у спеціальній коробці або місці, яке дитина може вважати своїм.
• Дайте дитині старі журнали, щоб вона могла вирізати з них фотографії й інші ілюстрації, наклеювати та створювати книги на різні теми – наприклад, абетка,кольори, тварини, іграшки, продукти харчування, форми, числа.
• Нехай ваш дошкільник виготовить власну книгу, використовуючи світлини або малюнки, і продиктує вам підписи для кожної картинки.
• Допомагайте малюку писати/малювати вітальні листівки для друзів і родичів, присвячені особливим датам.
• Коли ваш дошкільник навчиться знаходити письмову відповідність усним звукам, попросіть його експериментувати та складати звуки разом, щоб виходили слова. Креативне письмо – важливий крок на шляху до навчання дитини читання.

Існує безліч порад, які допоможуть вам розвивати наявні навички вашої дитини. Пам'ятайте: є багато ігор і всіляких практичних завдань, які допоможуть дитині дошкільного віку розвивати зароджувані навички читання.

Як дитині краще   перейти   до читання

Ура! Ваша дитина вивчила алфавіт! Що далі? Що тепер необхідно зробити, щоби, знаючи всі літери, дитина стала на шлях оволодіння читанням? Далі пропонуються сім важливих порад батькам, які можна ефективно використовувати при переході від вивчення алфавіту дошвидкого читання.

1. Зосередьте увагу на буквах імені дитини. Імена – це найбільш важливі слова для дітей, тож є сенс почати навчання читанню саме з імені дитини. Указуйте на «її букву» – першу букву її імені скрізь, де тільки зустрінете. Потім пограйте в розгадування головоломки за допомогою кубиків з буквами, магнітних букв або індексних карток з буквами. Перемішайте букви імені дитини й разом з нею складіть їх у правильному порядку. Грайте в таку гру частіше, а потім введіть у неї слова «мама», «тато», імена рідних братів і сестер, друзів, родичів і домашніх тварин.

2. Навчайте дитину впізнавати кожну букву та відповідний їй звук. Одна справа знати букви по порядку, а інша – розрізняти кожну букву окремо, дитині складніше з цим впоратися. Коли ви бачите «її букву» на вивісці, коробці із пластівцями або книзі, не забудьте вказати на неї. Скажіть: «Ось! Марійко, подивись! Я знайшла твою букву! Ось «М», перша буква твого імені Марія. М-м-м-м, м-м-м-м – Марія!».

Порозмовляйте про звуки, що відповідають різним буквам, і неодмінно звертайтесь до предметів або занять, які цікавлять дитину. Наприклад, скажіть: «Ось літера «М», з якої починаються слова «мелодія»,«музика». Ти ж любиш засинати під тихі мелодії. Мелодія починається з букви «М», як «м'яч», «масло» й «мультик». А які ще слова починаються зі звуку «М»?».

3. Познайомте дитину з великими й малими літерами. Навряд чи ваша дитина буде читати книгу, в якій всі букви великі, тому вже на ранній стадії навчання читати розповідайте їй про великі й малі літери. Грайте в ігри, в яких потрібно поєднувати ці букви, і складайте ім'я дитини за допомогою тих та інших.

4. Практикуйте техніку раннього письма. Якщо дитина постійно вправляється в написанні кількох простих букв, незабаром, швидше за все, вона зможе написати більшу частину букв алфавіту. Почніть з «X» та «O», а потім перейдіть до квадрата і трикутника. «Писати» на піску, малювати водою або пальцем у кремі дуже кумедно й весело, і, навіть перш ніж ви усвідомите, дитина, практикуючи такі забавки, вже буде готова перейти до написання букв свого імені.

5. Зв'язуйте предмети зі словами. Оскільки читання передбачає усвідомлення змісту при поєднанні слів, картинок і початкових знань, читачі-початківці спираються при читанні на ілюстрації, і це нормально. Указуйте на предмети побуту й вимовляйте слова, що відповідають назвам цих предметів. Грайте в ігри, в яких діти з'єднують прості слова з картинками, наприклад, «кішка» з фотографією кішки й «собака» з фотографією собаки й т. п. Покажіть дитині, як це зробити. Укажіть на першу букву слова і промовте звук, що відповідає цій букві, потім усе слово, а потім укажіть на картинку.

6. Практикуйте зв'язок звукового образу слова із графічним. Зв'язок звукового образу слова із графічним – це простий, але суттєвий спосіб закріплення початкових навичок читання. Він полягає в указуванні на друковані елементи в текстах: ви вказуєте на назву книги при її прочитанні, супроводжуєте пальцем слова, які читаєте в тексті. Це допомагає дітям навчитись основ: кожна книга має назву й автора (а іноді й ілюстратора), ми читаємо зліва направо, а потім переходимо до початку наступного рядка. Пізніше почніть розглядати основні правила граматики та пунктуації, відмінності між художньою й науковою літературою та різні жанри (новини, журнальні публікації, вірші, оповідання й т. п.).

7. Читайте, читайте і ще раз читайте! Читайте з вашою дитиною щодня по багато разів. Читайте книги, вивіски, плакати – усе, де є слова. Читайте вранці, удень і ввечері. Читайте в парку й у вітальні. Читайте написи скрізь, де їх можна знайти!

Найголовніше – відзначайте успіхи вашої дитини, тому що вчитися читати треба з величезною радістю!

Звернення до батьків першокласників

Шановнi батьки!

       Ви вiддаєте в мої руки сердечка своїх дiтей. Разом з цим ви покладаєте на мене свої надiї, сподiвання. І всi неодмінно хочете, щоб дитина з перших днiв шкiльного життя стала розумною, вміючою писати, читати, рахувати. Але варто пам’ятати, що не кожна дитина може одразу успiшно навчатися, та й це не та основна цiкавiсть, заради якої живе людина.

Дитина — Божа iскорка, яка прийшовши в цей свiт, несе свою велику місiю, має свiй шлях, свої думки. Тому перед нами стоїть особливе завдання – розвиток і збагачення духовного світу кожної дитини. Це можливо через виховання серця дитини: любов до людей, повага, толерантнiстъ, прояв співчуття і вміння радіти за інших.

       Вiрте в безмежнiсть вашої дитини i допоможiть їй повiрити в свої сили. Це допоможе дитині долати труднощi!

       Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний.

       Хтось починає ранiше за інших ходити, але потiм довго не говорить; хтось, навпаки, не вмiє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкiльного вiку дiти мають різний багаж досвiду, знань, умiнь, навичок, звичок. Безсумнiвно, що згодом кожна з них навчиться читати й рахувати, стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливо, щоб дитина мала здатність до навчання. Саме вiд готовностi залежить адаптацiя малюка до шкiльного життя, оволодiння ним навчальною дiяльнiстю, врештi-решт, формування особистості.

        Часто ви вважаєте основними показниками готовностi до школи знайомство дитини з лiтерами, уміння читати, рахувати, знання вiршiв та пiсень. Однак не тiльки це впливає на успiшнiсть навчання.

Важливим етапом підготовки дитини до школи є розвиток дрiбної моторики кистi руки. Дiти, в яких рука не готова до письма, швидко втомлюються, втрачають бажання писати, вчитися.

       Велике значення в пiдготовцi дитини до навчання вiдiграє її здоров’я. Робiть все вiд вас можливе, щоб дитина була здоровою, ситою, загартованою.

        Школа i сiм’я. Це один довгий ланцюжок, який здатен побороти всi труднощi. Без вашої допомоги я не в силi буду донести до сердець і розуму все те, що ви хочете бачити у своїх дiтях. Давайте будемо толерантними, взаємоввiчливими, доброзичливими, терплячими, небайдужими до своїх дiтей.

        Промине чотири роки, й тодi можна буде з гордістю сказати про результат нашої з вами спiвпрацi, про всi перемоги, здобутки, знання й уміння, яких набули нашi дiти.

      Не забувайте:

Школа - Майстерня Людяностi;

Школа - Майстерня Гуманностi;

Школа — Спiвтовариство вчителя та учня

Школа - Храм!

 З повагою ваш вчитель

9 способів допомогти дитині з нетерпінням чекати 1 вересня

1. Знайомимося з територією
Як правило, територія школи не огороджена так, як територія дитячого садка і погуляти там можна без особливих проблем. Пройдіться з малюком, подивіться на будівлю, на спортивний майданчик. Періодично ходіть тією дорогою, якою потрібно буде дитині ходити кожен день в школу.

2. Знайомимося з класом
Швидше за все у вас буде можливість перед початком навчального року відвідати школу і клас, в якому буде навчатися ваш першокласник. Так само можете допомогти класному керівнику приготувати клас до першого вересня.

3. Позитивні історії - позитивний настрій
Читайте з малюком казки про школу, про те, як дітки там навчаються. Зараз дуже популярні казки про лісові школи. Дуже позитивні і навчальні оповідання.

4. У школі багато цікавого
Розкажіть дитині, що в школі набагато більше цікавих занять, ніж просто уроки. Є заняття музикою, де можна співати, малювання, художня праця, спортивні заняття, а також захоплюючі поїздки і походи всім класом. 

5. Шкільні обіди
За тиждень до початку занять обговоріть зі своєю дитиною, що б вона хотіла їсти на обід. Звичайно, у кожній школі є безкоштовні обіди для учнів молодшої школи, але, з певних причин, багато батьків від них відмовляються. Запитайте малюка, що йому покласти з собою - бутерброд, круасан, сендвіч або щось інше. Не забудьте про ласощі на десерт. Все буде в кілька разів смачніше, якщо упаковано в спеціальну коробочку для шкільних обідів, яку можна без проблем купити. 

6. Знайомимося з однокласниками
Добре, якщо разом з вашою дитиною в одному класі будуть вчитися і інші дітки, яких вона знає. Але якщо таких немає, то варто з ними познайомиться або на підготовчих заняттях, або за кілька тижнів до занять, коли вчитель буде збирати батьків з дітками для знайомства. 

7. Розкажіть про свої шкільні роки
Впевнена, у кожного з нас є кумедні і цікаві історії зі свого шкільного життя, про які можна згадувати дуууже довго. Так чому б не поділитися ними зі своєю дитиною? Адже школа - це не страшно, це весело і захоплююче. 

8. Шкільна форма
Дозвольте своїй дитині самій вибрати шкільну форму, в якій їй захочеться ходити. Звісно, враховуючи шкільні вимоги. 

9. Збираємо портфель
Обов'язково разом з дитиною вибирайте шкільне приладдя, адже саме їй ними користуватися. А потрібно купувати дуже багато: портфель, пенал, зошити, олівці та багато іншого шкільного приладдя, без яких неможливо навчання в школі. 

За матеріалами mamaclub.ua

Джерело:  http://22071957milena.ucoz.ru/

Скоро в школу!

  

Навчальні предмети у 1 класі

• Навчання грамоти (читання і письмо)
• Математика
• Англійська мова
• Природознавство
• Трудове навчання
• Образотворче мистецтво
• Музичне мистецтво
• Основи здоров'я
• Фізична культура

Першокласнику в портфелик:

• Шкільна форма (чорного кольору)
• Спортивна форма, спортивне взуття
• Змінне взуття (бажано на світлій підошві)
• Зошити в клітинку
• Зошити у косу лінію
• Кулькові ручки (синього кольору, не гелієві)
• Прості олівці (2 шт.), лінійка з чітким позначками
• Кольорові олівці
• Папка для праці: кольоровий папір, картон, ножиці, клей, пластилін, дощечка та стеки для ліплення.

Посібник підготовки руки письма

Діагностика Чи готові ви відпустити дитину до школи

Поради батькам

Прийоми навчання гарному письму

Ваш малюк пішов в школу...

• Не прагніть побачити в дитині десятикласника. Будьте готові, що учнем він стане через деякий час. Парта, ранець, зошити ще не роблять з нього учня.

• Поважайте нове життя дитини. Тепер вже не ви вирішуєте, з ким він сидить за однією партою, якими мають бути його взаємини з вчителькою та однокласниками. Все це тепер його власні уроки життя, які, повірте, важливіші за шкільний розклад.

• Менше відповідайте за його перебування в школі і більше - за перебування вдома. Дім тепер набуває для дитини набагато більшого значення, ніж раніше.

• Прагніть не демонструвати можливостей дитини перед ровесниками. Важливіше, щоб він відчув себе рівним іншим, хоч би в першому класі.

• Спробуйте запам'ятати імена вчителів, однокласників, їх батьків. Інколи це може виявитися важливим в найнесподіваніших обставинах.

• Прагніть не заходити в магазини і не робіть побічних справ по дорозі в школу. Розмовляйте з дитям,запитуйте про уроки, які сьогодні будуть. Тобто проявляйте пошану до школи як найважливішої справи вашого дитяти.

• На перших порах просіть дитину «підказати» вам, як дійти до будинку. Радьтеся: а що, якщо ми пройдемо по іншій вулиці? Дитині важливо, провівши декілька годин в школі, відчути простір. Просто побути в русі.

• Допомагайте дитині підтримувати зв'язок з його дошкільним життям. Зайдіть разом з ним в дитячий садок, щоб привітатися з вихователями, розповісти про школу. Дайте погойдатися на гойдалках. Загляньте в гості до когось з сусідських дітей, з ким ваше дитя дружило до школи.

• І ще! Людина, яка пішла в школу, сповниться гідності, якщо у нього з'явиться власний будильник, який він звечора сам поставить на певний час.

• І ще дуже важливо - пошана до світу дитини. Не заглядайте в ранець без відома малюка. Він повинен бути упевнений, що віднині без його дозволу ніхто не чіпатиме речі, що належать йому.

• Добре б завести зошит для щоденних записів або малюнків. У цьому зошиті він зможе описувати кожен свій день (хоч би одну подію). Завдяки цій можливості з'явиться досвід роздумів про себе і своє життя.

Чи хоче дитина йти до школи?

Тест

Насамперед дізнайтеся, чи хоче ваша дитина йти до школи.

Зверніть­ся до неї зі словами: «Якби хтось став за тебе говорити, погодилася б чи ні з цими словами?»

1. Коли я піду до школи, у мене з'явиться багато нових друзів.

2. Мені цікаво, які в нас будуть уроки.

3. Думаю, що буду запрошувати на свій день народження увесь клас.

4. Мені хотілося б, щоб урок тривав довше, ніж перерва.

5. Цікаво, що в школі пропонують на сніданок?

6. Коли я піду до школи, то буду гарно вчитися.

7. Найкраще в шкільному житті — це канікули.

8. Мені здається, у школі більше цікавого, ніж у дитячому садку.

9. Мені хочеться в школу, тому що діти з мого будинку вже навча­ються.

10. Якби мені дозволили, я б пішла учитися торік.

Усього позитивних відповідей...

Обведіть номери висловлювань, із якими ваш малюк погодиться, а потім порахуйте кількість позитивних відповідей.

Сума 1—3 бали — ваша дитина вважає, що непогано живе і без школи. У цьому випадку вам слід замислитися над причинами такої думки.

Сума 4—8 балів — так, у школу хочеться, але в основному вона мріє поки що про нові ігри і друзів.

Сума 9—10 балів — вам не варто тривожитися. Добре, якщо ваша дитина збереже таке ставлення до школи на найближчі десять-одинад­цять років.

Що малюк знає про школу 

Тест

 Визначте, що знає про школу ваш малюк. Адже вже першого вересня в нього виникне багато запитань і складних ситуацій. Для вас ці дитячі тривоги здаватимуться дрібницями, а для нього найважчими зав­даннями. Будьте завбачливі і допоможіть дитині заздалегідь. Отже, вихід із майбутнього скрутного становища.

Запитайте малюка:

1. Як звертаються до вчительки?

2. Як привернути до себе увагу, якщо потрібно про щось запитати?

3. Що сказати, якщо потрібно вийти в туалет?

4. Що таке урок?

5. Як дізнаються, що пора починати урок?

6. Що таке перерва?

7. Для чого потрібна перерва?

8. Як називається стіл, за яким діти пишуть?

9. На чому пише вчитель, коли пояснює завдання?

10. Що таке оцінка?

11. Які оцінки гарні, а які погані?

12. Що таке шкільний щоденник?

13-У класі вчаться діти одного віку чи різного?

14. Що таке канікули?

Важливо, щоб дитина відповіла принципово правильно, можна і без уточнень.

Порівняйте її відповіді з правильними:

1. На ім'я і по батькові, на Ви.

2. Мовчки підняти руку, так, щоб її було видно.

3. Підняти руку і сказати: «Вибачите, можна вийти?»

4. Це той час, протягом якого діти вчаться чогось нового: слухають пояснення вчителя і відповіді учнів, роблять вправи і не виходять із класу.

5. Дзвенить дзвоник, коридори порожніють, діти біжать у класи.

6. Перерва — це проміжок часу між уроками.

7. Перерва потрібна для того, щоб діти могли вийти з класу, відпочи­ти, пограти, поснідати.

8. Парта.

9. Вчитель пише на дошці.

10. Оцінка — це цифра, якою оцінюють успіхи: правильно або неправильно, добре або погано учень виконав завдання.

11. Щоденник — це такий зошит, куди вписується розклад уроків, діти записують домашнє завдання, а учитель виставляє оцінки.

        12. В одному класі вчаться звичайно діти одного віку, одного року народження.

13. Канікули — це перерва в навчанні на кілька днів, а також на все літо; після літніх канікул діти йдуть у наступний клас.

Якщо дитина відповіла правильно:

— на 13—14 запитань — у шкільних правилах для неї не буде неспо­діванок;

— на 7—10 запитань — непогано, але можна поговорити або почи­тати про школу;

— на 4—6 запитань — необхідно докладніше поговорити про шкільні правила і повернутися до гри;

— на 1—3 запитання — а чи ходили ви самі в школу? Пограйте в ту саму гру, придумавши нові запитання, і попросіть бути вчителем кого-небудь із знайомих.

Пробне тестування для шестирічок

1.    Перевірка сенсомоторних здібностей

  Завдання на малювання

2. Дрібна моторика руки

  Завдання: 1. Переписати даний вчителем зразок.

  Завдання: 2. Перемалювати групу крапочок за даним зразком.

3. Пам’ять

   -  зорова

  Завдання: Показати дитині таблицю з різними фігурками.

  Запропонувати уважно роздивитись і запам’ятати.

  Закрити цю таблицю і запропонувати іншу.

  На ній буде більше фігурок, але будуть і ті, що були на першій таблиці.

  Слід їх знайти і показати.

  - слухова

  Завдання: Запропонувати дитині послухати групу слів (10 слів),

  запам’ятати найбільше їх і відтворити в пам’яті.

  В.1: яблуко, ніс, слон, дуб, лампа, галка, книга, машина,

     ворона, молоток.

  В.2: груша, око, лев, береза, окуляри, диван, слива, лелека,

     чашка, ранець.

  В.3: сіно, стіл, ворона, зошит, комп’ютер, годинник, конструктор,

     картина, човен, яблуко.

4. Увага

   Завдання: Знайти на малюнку 10 предметів.

5. Мислення

   Завдання: 1. Чим подібні і чим відрізняються:

   -  кульбаба і ромашка

   -  ялина і береза

   -  кіт та собака

   -  звірі та люди

   -  тварина і рослини

   Завдання: 2. Три подружки: Таня, Галя, Іра. Іринка вища за Галю, Таня нижча за Галю. Яка дівчинка найвища, найнижча?

6. Особливості сприйняття

   Завдання: Спочатку обговорити вступні завдання, потім повідомити,

   що треба вказати, з яких саме частинок складено дану фігуру.

   (Запропонувати фігуру).

7. Стан готовності до математики

   1. Сприйняття і розрізнення чисел, володіння лічбою

   * розрізняє цифри і рахує до 10 і назад - 2 бали

   * розрізняє цифри і рахує до 10         - 1 бал

   * не рахує і не розрізняє цифр          - 0 балів

  2. Найпростіші арифметичні дії – 1 бал.

  3. Порівняння чисел – 1 бал

Поради батькам першокласників

Труднощі в навчанні першокласника: що робити?

Допомога: якщо дитина не встигає з навчанням, їй необхідно допомагати. Причому це не повинна бути моральна допомога або організація умов для навчання і режиму дня. Ні! Дитині треба допомагати засвоювати матеріал, який вона не може здолати в школі. Перечитайте з дитиною заданий текст у підручнику, поясніть простими словами – буквально на жолудях і сірниках – вирішення задачі. Можливо, на уроці дитина відволіклася, а може просто не встигає запам’ятати той обсяг інформації, який дає дітям за урок вчитель. Знову ж, дітям часто складно організувати себе і змусити виконувати всі завдання. У будь-якому випадку це не повинно бути причиною того, що у дитини з’явиться пробіл у знаннях. Давайте допомагати дітям вчитися.

 Багатьом батькам не подобається ця порада, адже для цього доведеться витратити багато свого часу, сил і навіть нервів. Головне не забувати, що допомога не повинна перетворюватися на надмірну опіку. Якщо ви будете вирішувати задачки замість дитини, збирати їй ранець до школи, то вже напевне не привчите її до відповідальності та організованості. Важливо завжди пам’ятати найголовніше: в школі дають знання, а не оцінки. І якщо будуть знання, то хорошими оцінками дитина Вас теж буде тішити.

 Оцінки – не головне: пам’ятайте це. Не можна зациклюватися на оцінках. У першому класі їх ще не ставлять, але це тільки в першому класі. У кожному разі в школі існує система заохочень. Але те, що вона є, не означає, що її треба ставити на чільне місце. Наша мета – отримання знань і умінь. Скільки б п’ятірок не отримала дитина за списану у сусіда вправу або за розв’язане Вами за неї завдання, ці оцінки не мають жодної цінності. Уявіть, що до Вас несподівано прийшов чоловік і вручив кубок за перше місце в змаганнях з бігу на 100 метрів. Хоча Ви насправді останній раз бігали, мабуть, ще у школі. Чи буде цей незаслужений кубок мати для Вас цінність? Ось саме це треба пояснити дитині. Постарайтеся (краще навіть у легкій, а не повчальної формі) пояснити це дитині.

 І найголовніше – не сваріть дитину за оцінки. Пам’ятайте: знання – наша мета. Знання, а не просто цифри в щоденнику. Тому, якщо вже дійшло до обговорення успішності, то говоріть про відсутність знань, але аж ніяк не про оцінки. Боремося з причиною: боротися треба з відсутністю знань, а не з поганими оцінками. Придивіться, чому Ваша дитина не встигає в школі? Що цьому виною? Це може бути і невеликий обсяг довгострокової пам’яті, і слабка концентрація уваги і навіть погано розвинена дрібна моторика. Все це поправно. Не соромтеся порадитися з викладачем, зі шкільним психологом. У них є досвід в цьому питанні, і вони підкажуть Вам комплекс заходів або вправ, які допоможуть виправити ситуацію. Головне – терпіння і наполегливість у виконанні поставленого перед собою завдання.

 Не пропускаємо уроки: це дуже важливо. З самого початку навчання дитина повинна розуміти, що систематичні заняття допомагають їй не накопичувати прогалини в знаннях і вчитися рівномірно і спокійно. Якщо ж дитина звикне пропускати заняття, то їй все складніше і складніше буде згодом: більшість предметів шкільної програми побудовані так, що всі нові знання грунтуються на базі отриманого раніше матеріалу.

 Спілкуйтеся з учителями: не лінуйтеся підтримувати спілкування з викладачами. Ви повинні мати уявлення, як відбувається навчальний процес. І навіть якщо Вам не подобається, ви не повинні вступати у відкритий конфлікт з учителем. Адже негативне ставлення викладача до Вас потім позначиться на Вашій дитині. У будь-якому випадку, дитина в школі проводить всього чотири години в день, і якщо щось не так, то це завжди можна виправити, наздогнати або вивчити вдома своїми силами. А Ви повинні дитині у цьому допомогти. Якщо ж учитель Вам подобається – то тим більше не лінуйтеся показати своє позитивне ставлення. Адже викладач – це теж людина, і чим більше позитивних емоцій буде у вчительки асоціюватися з Вашою дитиною, тим кращим буде її ставлення до Вашої дитини. І я не маю на увазі подарунки чи підношення – звичайний людський позитив! Не дарма кажуть: “Добре слово і кішці приємне”.

Будьте на боці своєї дитини: завжди! Це дуже важливо, навіть, либонь, найважливіше. Сама по собі школа – це вже нелегке випробування. Тому дитина шукає підтримки у своїх батьків в першу чергу. І дитина хоче, щоб її любили такою, яка вона є, а не тому що у неї добра успішність. Не звинувачуйте її. Підтримуйте! Навіть якщо Вам здається, що її властиві і лінощі, і неуважність – не забувайте, що в цьому є і Ваша заслуга. Адже це Ви її виховували.

 Тому постарайтеся не оцінювати дитину вдома – їй вистачає цього і в школі. А ось що їм дійсно необхідно – це Ваша підтримка і допомога. І тверда впевненість у тому, що їх завжди люблять!

“Втома” першокласника – чим пояснити і що робити

Уявіть будь-яку, цілком дорослу та самостійну людину (начальника чи підлеглого, не суть важливо), яка перед довгоочікуваним відпусткою ледве-ледве піднімається на третій поверх свого офісу. У думках – аж ніяк не графіки і не плани на майбутній квартал, а … море з його синім небом і теплими хвилями, м’яким пісочком і красивими засмаглими дівчатами. І, якщо вам, цілком зрілій людині, неабияк набридли тяготи повсякденної рутини, то, що казати про маленьку людину, яка лише кілька місяців тому вперше переступила поріг школи”!
 Не лише до кінця навчального року, а й взагалі, на перших порах навчання ваш син чи донька можуть на уроках нудьгувати, пропускаючи повз вуха багато слів педагога, а то й зовсім ігнорувати вимоги, які до нього, першокласника, пред’являють. У чому причина” Спробуємо розібратися.

 Це може бути, по-перше, нецікаве викладення предмета, і тут багато в чому – провина вчителя, який геть відкидає творчий підхід, імпровізацію і жарт, здатних зняти напругу і розрядити обстановку в класі. Монотонний, менторський тон, окрики і причіпки відбивають охоту до навчання навіть у найдопитливішого першокласника. Але не варто, звичайно, огульно звинувачувати вчителів – серед них чимало грамотних майстрів цієї нелегкої справи …
 Слід взяти до уваги й індивідуальні особливості психіки: одні діти засвоюють матеріал поступово, невеликими порціями, інші ж здатні схоплювати його “на льоту”, але мають слабку пам’ять і швидко все забувають, треті … Словом, дитина, яка нерухомо сидить і слухає з відкритим ротом, все запам’ятовує і видає стовідсоткові знання, – велика рідкість. Не всі в змозі і швидко зорієнтуватися у вимогах педагога, проявляти активність у відповідях. Ось і виходить, що менш впевнений у собі першокласник поступово ще більше замикається в собі і перестає вірити у власні сили. Результат не важко передбачити: втрата інтересу до навчання, втома, яка посилюється до кінця року.
 І це ще не всі причини! Самостійно розібратися, чому ваш син або донька з такою неохотою йдуть до школи, часом буває досить важко. Допоможе шкільний психолог, який і окреслить коло можливих проблем, і підкаже, як їх вирішити. Але все ж таки є кілька загальних порад на такий випадок.
 Слідкуйте за сном вашого першокласника – він повинен лягати не пізніше 21 години. І ніяких жахів або ігор в “стрілялки”, та ще з монстрами пізно увечері! Спати він повинен не менше 11 годин на добу. Напевно, ви й по собі знаєте, як важко вставати, приводити себе в порядок і працювати в “невиспаному” стані. Що ж тоді говорити про малюка!
 Навряд чи ми відкриємо Америку, кажучи і про необхідність прогулянок і рухливих ігор на повітрі. Адже деякі батьки піклуються лише про духовне (іноземні мови, музика і т.д.) виховання. І який сенс в цьому, якщо ваш малий буде розумним і інтелектуально не за віком розвиненим, але кволим і хворобливим” Не варто сподіватися лише на уроки фізкультури – ви повинні розуміти, що півтора-двох годин на тиждень катастрофічно мало, тому ваш обов’язок – сприяти поповненню цієї пустоти. Як” Не заохочуйте довготривале сидіння перед телевізором або комп’ютером, не змушуйте, мало не силою, по декілька годин підряд грати на скрипці або зазубрювати англійські слова. Долучіть дитину до спільних походів, ранкових пробіжок або відвідування басейну.
 Не забудьте, що 90% інформації про навколишній світ ми отримуємо за допомогою зору. Іноді млявість, небажання вчитися викликані поганим освітленням в класі чи вдома в тому місці, де розташований письмовий стіл. І, хоча всіх малюків перед школою перевіряє окуліст, все ж таки не покладайтеся на позитивний результат обстеження і подбайте про хороше освітлення. Світло повинне падати зліва, а дитина не повинна нахилятися занадто низько над столом або, навпаки, сидіти, як штир, не згинаючи спини. На думку окулістів, відстань між очима і зошитом або книгою має становити 30-35 см.
 Ну, і, мабуть, останнє. Якщо ви “хочете” надірвати психіку дитини, а заодно і собі добряче попсувати нерви, як можна частіше кричіть на свого першокласника. Змушуйте його, а краще за все, за допомогою ременя, сідати за уроки, сидіти вдома за книжкою, карайте позбавленням прогулянок, і побільше лайте, лайте … “Думайте сами, решайте саме” – і, врешті-решт, може бути, зрозумієте всю згубність такого стилю взаємин … Зате прихильність, разом з доброю порадою та турботою, здатні перетворити вашого першокласника із затурканої і втомленої істоти в жваву й активну, якою і належить бути дитині в цьому віці.

Вчимо дитину писати

Поради вчителя батькам

• Навчаючи дитину калiграфiчно писати, необхiдно враховувати її iндивiдуальнi особливостi: нахили, особливостi зору (короткозорiсть, далекозорiсть), вiдхилення в моторицi (тремтiння пальцiв, посмикування руки пiд час письма i т. iн.).

• Кожне заняття починається з перевiрки правильностi сидiння дитини, положення ручки або олiвця в руцi, розмiщення зошита на партi або столi та його перемiщення пiд час письма. Це сприяє профiлактицi порушення постави i зору дитини, пiдвищенню працездатностi, формуванню правильного та швидкого письма.

• У процесi занять звертайте увагу на те, наскiльки чiтко дитина обводить контури фiгур, лiнiї вiзерункiв, малює i пише злiва направо.

• Пiд час роботи над написанням лiтер звернiть увагу дитини на елементарний склад букв, допоможiть їй видiляти найпростiшi графiчнi одиницi, проведiть ритмiчне прописування цих елементiв спочатку в повiтрi, а потiм за допомогою ручки.

• Орiєнтуйте маленьких школярiв на правильне з’єднання букв у складах, на дотримання нахилу пiд час написання букв i слiв.

• Навчайте дiтей писати чисто, без помарок, не заходити на поля, не обводити букви двiчi. Таке письмо сприятиме вихованню охайностi, працьовитостi, сумлiнностi та старанностi у виконаннi будь-якої роботи.

• Виконуючи з дитиною роботу з написання слiв, нагадуйте їй про лексичне значення слова та необхiднiсть дотримуватися правил орфографiї.

• Пам’ятайте: безперервне письмо не повинно тривати довше п’яти хвилин.

• Через кожнi 7 – 10 хвилин роботи з прописами необхiдно проводити фiзкультхвилинки тривалiстю 1,5 – 2 хвилини, а також спецiальнi пiдготовчi вправи для розвитку пальцiв, кистi, передплiччя руки.

• Формування графiчних навичок — процес складний i тривалий. Дитина, зображуючи найпростiшi елементи тiєї чи iншої букви, докладаї максимум зусиль, емоцiйно переживає свої невдачi. Тому необхiдно враховувати настрiй дитини, вчасно приходити їй на допомогу.

• Не забувайте похвалити дитину, заохотити її стараннiсть.

• Ваша постiйна увага, пiдтримка та активна допомога в оволодiннi навичками письма нададуть дитинi впевненостi у своїх силах i можливостях.

Джерело: http://teacher.at.ua/

Тести і вправи для майбутніх першокласників

Навіщо проводять співбесіди під час вступу до школи? В одному випадку це робиться при відборі найбільш підготовлених дітей в спецшколу. У іншому - для розподілу дітей по класах з різним ступенем інтенсивності навчання - від "класів вирівнювання" до класів, в яких діти вчаться за прискореною програмою. Співбесіда дає можливість визначити, наскільки малюк підготовлений до шкільного життя, прогнозувати його успіхи. І чим краще готова дитина до змін, пов'язаних зі школою, тим спокійніше і легше проходитиме його адаптація. 

Чи готовий малюк до школи

Ви вже чули, як готувалися до цього випробування ваші знайомі, друзі, але результат іспиту інколи виявлявся для них неочікуваним і образливим. Одна з причин невдачі ховається в тому, що в обстановці співбесіди діти губляться, не встигають укластися в строк, відволікаються або не можуть зосередитися.

Причини цього потрібно обов'язково визначити, бо загалом семирічне дитя здатне поставити мету, вирішити, намітити план дії, реалізувати його, докласти певних зусиль для подолання перешкод.

З нашою допомогою ви могли б провести удома своєрідну "репетицію" іспиту. Проте ми не пропонуємо вам універсальну шпаргалку, в точності співпадаючу із завданнями, які будуть на іспиті. Та це і неможливо, адже в кожній школі свої вимоги.

Методики, які використовуються для визначення готовності до школи існують різні.

Але перш ніж розповісти про деякі з них, давайте умовимося:

- не займайте позицію перевіряючого, не змушуйте дитину до роботи. Утримайтеся від фраз типу: "Ось я зараз перевірю, чи візьмуть тебе в школу", набагато краще сказати: "Давай разом поглянемо, як ти умієш займатися".

- якщо дитина з якоїсь причини відмовляється від роботи, відкладіть її на інший час;

- малюк обов'язково має бути у хорошому настрої. Якщо він зайнятий цікавою грою, захоплений, дайте йому можливість її закінчити;

- на успіхи і невдачі дитини реагуйте стримано, рівно, доброзичливо. Не фіксуйте його увагу на помилках. Якщо "учень" не впорався із завданням, підтримайте його, наступного разу у нього обов'язково все вийде;

- не намагайтеся виконати відразу всю роботу цілком, це важко. Оптимальна тривалість роботи - 15-20 хвилин. Проте час заняття може змінюватися залежно від стану дитини;

- дитина не повинна все робити лише на "відмінно". Є показники першочергові і другорядні, ті, що заповняться в процесі навчання.

Тому не робіть висновків, що далеко йдуть, з результатів і пам'ятайте: жоден тест не дає стовідсоткового прогнозу успіху або невдачі, він лише підказує, на що потрібно звернути увагу.

Вправа на розвиток довільної уваги

Дитяті дають аркуш паперу, кольорові олівці і просять намалювати в ряд 10 трикутників. Коли ця робота буде завершена, дитину попереджають про необхідність бути уважним, оскільки інструкція читається лише один раз. "Будь уважним, заштрихуй червоним олівцем третій, сьомий і дев'ятий трикутники". Якщо дитина перепитує, відповісти - хай робить так, як зрозумів. Якщо дитя впоралося з першим завданням, можна продовжити роботу, поступово ускладнюючи завдання.

Вправа на розвиток спостережливості

Запропонуєте дитині гру: "Уважно оглянь кімнату і знайди предмети, в яких є круг, коло". Малюк називає предмети - годинник, основа олівця, вимикач, ваза, столик. Можна провести цю гру у формі змагання для групи дітей, придумуючи аналогічні завдання.

Гра на розвиток пам'яті

У цю гру можна грати з дитям, наприклад, під час тривалих поїздок. Дорослий починає цю гру і говорить: "Я поклав в мішок яблука". Наступний гравець повторює сказане і додає що-небудь ще: "Я поклав в мішок яблука і банани". Третій гравець повторює всю фразу і додає що-небудь від себе. Можна просто додавати по одному слову, а можна підбирати слова за алфавітом.

Гра для тренування мислення і кмітливості "Як це можна використовувати?"

Запропонуєте дитяті гру - знайти якомога більше варіантів використання будь-якого предмету. Наприклад, ви називаєте слово "олівець", а малюк придумує, як його можна використовувати - писати, малювати, використовувати як паличку, указку, градусник для ляльки, вудку і так далі.

Тест "Безглуздості" - для оцінки образно - логічного мислення

Покажіть малюкові картинку, на якій намальовані різні безглуздості і попросіть його уважно розгледіти картинку і сказати, що намальоване неправильно. Попросіть дитину пояснити, що саме невірно в цих безглуздих ситуаціях. На все завдання відводиться 2 хвилини. Добре, якщо маля за цей час відмітить більше 8 безглуздостей.

Тест для майбутніх першокласників:

- Назви своє прізвище, ім'я, по батькові;

- Скільки тобі років? А скільки буде через рік? А через два?

- Як звуть твоїх батьків?

- Вранці ти снідаєш, а вдень...?

- Порівняй літак і птицю. Що у них спільного, чим відрізняються?

- Футбол, гімнастика, теніс, плавання - це...?

- Що потрібно зробити, щоб вода в чайнику закипіла?

- Ніж, що це? Велосипед, що це? Кілограм, що це?

- Порівняй квадрат і прямокутник. Що у них спільного, чим відрізняються? Які ще геометричні фігури ти знаєш?

- У якій країні ти живеш? Яка твоя адреса?

- Береза, дуб, осика - це...?

- Яких домашніх, диких тварин ти знаєш? Чому їх так називають?

- У корови - теля, у собаки - ..., у коня - ...?

- Чому раніше, ніж пройде поїзд, опускається шлагбаум?

- Огірок, помідор, морква, буряк - це ...?

Подивіться, з якою групою питань дитині вдалося впоратися менш успішно, і приділіть цій стороні словникового мислення особливу увагу.

Одною з найбільш доступних і поширених методик тестування готовності дитини до навчання в школі є тест Керна-Йірасека.

Він складається з трьох завдань:

- намалювати фігуру людини;

- скопіювати невелику фразу;

- скопіювати 10 крапок, розташованих одна під одною на рівній відстані по вертикалі та горизонталі.

Підготуйте чистий аркуш паперу, олівець, дві картки із завданнями. На одній з них чорним фломастером (не дуже товстим) потрібно написати фразу "Він їв суп", вертикальний розмір букв - 1 см, а заголовної - 1,5 см. На другій картці потрібно змалювати 10 крапок, відстань між крапками по вертикалі і горизонталі - 1 см, діаметр крапок - 2 мм. При виконанні першого завдання говоріть дитині: "Намалюй тут (на чистому аркуші) будь-якого чоловічка, дядьку як умієш". Діти часто ставлять багато додаткових питань, на них краще відповісти: "Малюй як умієш". Можна підбадьорити дитину, якщо вона не впевнена.

Після того, як дитя закінчить малювати, потрібно перевернути аркуш і дати наступне завдання: "На цій картці щось написане, ти ще не умієш писати письмовими буквами, тому постарайся змалювати як можна точніше у верхній частині аркуша" (картку із завданням потрібно покласти перед дитиною). Потім запропонуйте в нижній частині аркуша намалювати крапки.

Кожне завдання оцінюється за п‘ятибальною шкалою, причому 1 - краща оцінка, а 5 - гірша.

Критерії оцінки зображення людини: 1 бал ставиться тоді, коли у фігури є голова, шия, тулуб, руки і ноги, на голові - волосся, на обличчі - очі, ніс, рот, є ознаки одягу, а 5 балів - коли на малюнку "щось" головоноге.

При оцінці фрази 1 бал ставиться, коли фраза скопійована досить точно, 2 бали – речення можна прочитати, 3 бали - можна прочитати не менше 4 букв, 4 бали - із зразком схожі хоч би дві букви, зберігається видимість письма, 5 балів - карлючки.

При оцінці змалювання крапок: 1 бал - досить точне відтворення зразка, але можливе збільшення або зменшення фігури при дотриманні симетрії по вертикалі і горизонталі; 2 бали - можливе незначне порушення симетрії, допустиме зображення кружків замість крапок; 3 бали - група крапок мало відповідає зразку, порушена симетрія, можлива більша або менша кількість крапок; 4 бали - крапки розташовані купчасто, але нагадують будь-яку геометричну фігуру; 5 балів - карлючки.

Оцінки виконання кожного завдання підсумовуються. Готова до школи дитина отримує, як правило, від 3 до 9 балів. Як бачите, діапазон досить широкий і тому не хвилюйтеся, якщо вважаєте, що не можете точно поставити оцінку. Тест Керна-Йірасека дає уявлення про рівень загального розвитку дитини, просторове сприйняття, здібності до копіювання, а також про ступінь розвитку зорово-моторної координації - все це необхідне при навчанні дитини в школі.

Тест, за допомогою якого можна визначити, чи хоче малюк іти до школи і що його там приваблює:

1.     Якби були дві школи - одна з уроками російської мови, математики, читання, співу, малювання і фізкультури, а інша лише з уроками співу, малювання і фізкультури, - в якій з них ти хотів би вчитися?

2.     Якби були дві школи - одна з уроками та перервами, а інша лише із перервами і жодних уроків, - в якій з них ти хотів би вчитися?

3.      Якби були дві школи - в одній ставили б за хороші відповіді оцінки, а в іншій давали б солодощі і іграшки, - в якій з них ти хотів би вчитися?

4.     Якби були дві школи - в одній можна вставати лише з дозволу вчительки і піднімати руку, якщо ти хочеш щось запитати, а в іншій можна робити на уроці все що хочеш, - у якій з них ти хотів би вчитися?

5.     Якби в класі у вас захворіла вчителька і директор запропонував би її замінити іншою вчителькою або мамою, кого б ти вибрав?

6.     Якби були дві школи - в одній задавали б уроки додому, а в іншій ні, - в якій з них ти б хотів вчитися?

7.     Якби мама сказала: "Ти у мене ще зовсім маленький, тобі важко вставати, робити уроки. Залишайся в дитячому садку, а в школу підеш на майбутній рік", - погодився б ти з такою пропозицією?

8.     Якби мама сказала: "Я домовилася з вчителькою, що вона ходитиме до нас додому займатися з тобою. Тепер тобі не доведеться ходити вранці в школу", - погодився б ти з такою пропозицією?

9.     Якби твій друг (подружка) запитав, що тобі більш всього подобається в школі, що б ти йому відповів?

Проаналізуйте відповіді дитини. За кожну правильну відповідь дається 1 бал, за неправильну - 0 балів. Якщо маля набрало 5 балів і більше, можна сміливо сказати, що він внутрішньо готовий до школи.

Добре було б простежити за тим, як грає ваше дитина з іншими дітьми, чи уміє грати "за правилами" не лише з однолітками, але і з дорослими.

         Якщо результати тестування вас чогось бентежать, зверніться за допомогою до фахівців. Можливо, у вашому дитячому садку є психолог, який відповість на всі ваші питання, розвіє ваші сумніви.

Труднощі першокласників у період адаптації

Вивчення внутрiшнiх процесiв розвитку на кожному вiковому етапi, особливо перiодiв криз - актуальне завдання в дослiдженнi психологiї особистостi дитини. Успiшна адаптацiя є необхiдною умовою розвитку iндивiдуальностi, продуктивної активностi та творчостi.          Перехід вiд дошкiльного вiку до школярства в дитячiй психологiї називають малою кризою. Це критичний вiк. Якi проблеми, труднощi спiткають дитину в цей перiод? Якi природнi механiзми адаптацiї i за яких умов вони «спрацьовують»?            Спочатку сформулюємо критерiї адаптацiї, якi умовно можна подiлити на об’єктивні та суб’єктивнi. Об’єктивнi показники адаптацiї - це адекватна поведiнка та успiшне навчання. До суб’єктивних належать самовдоволення, яке проявляється в емоцiйному станi, та внутрiшнiй комфорт.          Навчальна дiяльнiсть складається з фiзiологiчного, психiчного, інтелектуального, соцiального, педагогiчного та iнших аспектiв. Адаптацiя дитини до школи має ту ж рiзноманiтнiсть аспектiв. Розглянемо деякi з них. І. Особливiстю соцiальної адаптацiї є пошук дитиною свого мiсця в групi однокласників, можливiсть виявити свої здiбностi та iнтереси. Якщо дитина набула досвiду спiлкування, встановлення стосункiв та поведінки в  конфлiктних ситуацiях в умовах дитячого закладу в дошкiльному вiцi, то адаптація в класному колективi проходить швидко. Тривалий, iнодi болісний перiод адаптації переживають діти, якi одночасно з навчанням набувають досвiду щоденного спілкування з різними за характером однокласниками, шукають способiв самоствердження. Вчителевi та вихователевi необхiдно зрозумiти причини неадекватної поведiнки дитини. Доброзичлива атмосфера в класi, а також цiлеспрямованi виховнi завдання та iгри, в яких дитина вчиться виявляти себе i з повагою ставитись до iнших, допоможуть швидше знайти своє мiсце в класi. II. У першому класi зустрiчаються дiти, якi граються на уроках, на перервах, а виконання навчальних завдань стає для них лихом. Чому трапляються такi випадки? Це дiти, у вiковому розвитку яких ще не закiнчився перiод дошкілля, коли вся внутрішня енергiя спрямована на гру та спiлкування. Це так звані  психологічно неготовi до навчання дiти.          У цьому випадку тiльки умови, за яких навчання будується на грi та спiлкуваннi, допомагають дитині задовольнити свою потребу в грi не за рахунок навчання. З виховною метою треба формувати мотивацію навчання та ціннісні орієнтири. III. З початком навчання перед дитиною ставляться нові вимоги соцiальної поведінки, дисципліни, обов’язкового режиму та обмежень, Ступiнь адаптації до нової соціальної ролi школяра визначається рiвнем вольового розвитку та саморегуляцiї. При невисокому рiвнi психiчних процесiв сприймання вимог вiдбувається поступово.          Успiшний процес психологiчної адаптацiї таких дiтей залежить вiд дорослих. Атмосфера вимогливостi i доброзичливостi прискорює формування вольової саморегуляцiї. IV.   Змiна ролей від дошкільника до учня призводить i до нових стосунків в ланці «дитина – батьки». Тепер поряд з турботою дитина відчуває, що ставлення до неї залежить від результатів навчання.          Надзвичайно велике місце в адаптації дитини належить сім’ї, дорослим. Тому велике значення в профілактиці труднощів адаптації має поглиблена психологічна консультація на основі тестування та спостереження ще на етапі вступу до школи. Батькам необхідно давати рекомендації  з урахуванням індивідуальних особливостей дитини – як правильно підготувати її до школи, які проблеми спіткають майбутнього школяра тощо.          При перших ознаках дезадаптації необхідно проводити роботу з батьками про труднощі дитини. Тільки безумовне сприймання дитини батьками, розуміння та підтримка в складних ситуаціях створюють відчуття захищеності, внутрішнього комфорту дитини. V.  Багато важать для успiшної адаптації стосунки «учень – учитель». Адже дитина перебуває у великiй емоцiйній залежностi вiд вчителя . Саме вчитель створює або не створює умови для повного розкриття потенційних можливостей дитини. Тому важко зрозуміти справжні причини та психологічні механізми неадекватної поведінки та навчальних невдач. З цією метою можуть проводитись так звані «малі педради», на яких вчителі, які працюють з дітьми, аналізують причини дезадаптації і роблять відповідні рекомендації.          Отже виявами дезадаптації в початковий період є: -         швидка втомлюваність, глибокий спад працездатності на кінець дня та тижня; -         підвищена тривожність, плаксивість; -         неадекватна поведінка; -         невміння будувати стосунки з дітьми та дорослими; -         неуспішність у навчанні.      Можемо зробити висновок, що основними причинами труднощів під час адаптації є: 1.     Психофізіологічні особливості: -         слабкий тип нервової системи; -         підвищена сенситивність; -         надмірне збудження. 2.     Особливості розвитку: -         не сформованість емоційно-вольової сфери; -         слабка саморегуляція поведінки. 3.     Хибні методи виховання в сім’ї: -         виховання за типом – кумир в сім’ї; -         несприйняття дитини; -         батьківська вседозволеність.      Дослідження цих причин допомагає розробити програму допомоги дитині в адаптації.      Рекомендуємо проводити такі заходи: 1.     Індивідуальна робота з психологом – корекційні ігри, бесіди. 2.     Консультації батькам. 3.     Малі педради. 4.     Ігри та завдання з метою корекційно-виховної роботи. Такий комплексний підхід дає результати: вже на кінець другої чверті дитина долає труднощі.

Як підготувати дитину до читання?

Для багатьох вчителів і батьків вміння читати до першого класу є основним показником готовності дитини до школи. Але найчастіше такі вчителі і батьки займаються самообманом. Перевірка навичок читання при прийомі в школу проводиться зазвичай на коротких словах: з 3-4 букв. При «читанні» таких слів відбувається впізнавання їх, а не справжнє читання. Кожна дитина в такому віці знає, наприклад, як «виглядає» слово «мама», деякі інші, легкі для запам’ятовування слова. Після півроку навчання в першому класі вчитель дивується: «Прийшов читаючий, а зараз сидить, гадає, що тут написано, або ледь розбирає слово по складах». Така ситуація виникає в наслідок того, що дитину не готували до читання, а вчили запам’ятовувати написання деяких слів. Це затримує розвиток навичок читання. Як підготувати дитину до читання? Цей процес комплексний. Він включає: -         розвиток фонематичного слуху; -         розвиток артикуляції. Артикуляційна гімнастика не менш важлива для дитини, ніж фонематичні вправи. А ще потрібно займатися розвитком зорового сприйняття та зорово-моторної координації. Якщо дитина функціонально готова до читання, вона сама почне читати. Якщо не готова, значить їй треба допомогти. Готувати до читання, а не вчити читати. Навички читання – це і темп читання, і інтонування речень, і розуміння прочитаного. Поки навички не сформовані, не можна вимагати від дитини швидкого читання. Темп читання обмежений індивідуальними здібностями дитини. В кожної людини вони різні. Крім того, темп читання в основному перевіряється, коли учень читає вголос. Дійсно, швидке читання – читання, яке потрібно людині в подальшому, - це читання «про себе». В наш час комп’ютеризації, коли потрібно сприйняти велику кількість інформації, читання «про себе» вимагає швидкості і розуміння прочитаного. Якщо дитина на початку року читала зі швидкістю 20 слів за хвилину, а в кінці року – 40 слів. На скільки процентів збільшився темп читання? А інший учень у вересні  читав зі швидкістю 60 слів за хвилину, а у травні – 70 слів за хвилину. Його «швидкісний приріст» нижчий. Про що це свідчить? Про те, що у першої дитини темпи навчання вище. Цей показник дуже важливий, але він залежить від особливостей нервової системи людини. Іноді дитина так спішить прочитати, що не звертає уваги на інтонацію, на зв'язок слів, на виразність читання. Вона ніби «захлинається», спішить здивувати однокласників, прочитати 120 слів за хвилину і навіть більше(!) Потрібно, щоб дитина не губками перебирала швидко, а розуміла те, про що читає. Розуміння прочитаного – основний показник читання. А якщо ви хочете, щоб дитина навчилася красиво читати, вчіть її цього. В третьому класі потрібно вчити дитину читати «про себе», а читання про себе, перш за все, потребує зняття артикуляції. Інакше воно не буде швидким. Розвиток навичок читання – процес тривалий, пов'язаний з певним психофізіологічним механізмом розпізнання кожного знаку. Дитину потрібно вчити впізнавати букву – цілу, за її частиною, в сполученні з іншими буквами. Для цього можна придумати різні ігри. Вони стануть важливими для розвитку навичок читання.  А технологія: «Погано пише – потрібно писати більше, погано читає – нехай читає більше» ні до чого хорошого не призведе.    Ваша дитина підросла, а отже "підросли" її можливості. Тому вона потребує від вас більшої уваги.