Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2015-2016 навчальному році для учнів 1-4 класів

Розробки уроків на порталі "Інфосвіт"
«Батьківщина, мати, мова –

три цілющих, вічних слова.»

Непростий час переживає наша держава: військові події на сході, АТО, політичні та особистісні суперечності, конфлікти між різними суспільними групами. Все це зумовило нагальну необхідність посилення патріотичного виховання дітей і молоді, розвиток особистості нового українця, здатного діяти на основі національних та європейських цінностей. Патріотизм покликаний дати новий поштовх для розвитку духовності нації, що є визначальною потребою і держави, і суспільства, і особистості; закласти фундамент для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь.

Враховуючи актуальність зазначеної проблеми та виклики сьогодення, Міністерством освіти і науки України видано Наказ № 641 від 16 червня 2015 року «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах».Електронна адреса: (http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/47154/).

У методичних рекомендаціях щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (Додаток до Наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641) зазначено, що в початковій школі важливо здійснювати гуманізацію відносин у системах «учитель-учень», «учень-учень», застосовувати демократичний стиль спілкування, створювати умови для творчої реалізації кожної особистості. Педагог має «формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї; родини, дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій». В. Киричок підкреслює, «сформувати в учнів почуття патріотизму як найважливішої духовно-моральної й громадянської цінності – нагальне завдання загальноосвітньої школи, починаючи з першого року навчання дитини у школі».

Складовими патріотизму є:

·        любов до Батьківщини, сім’ї, родини, мови;

·        повага та доброзичливе ставлення до народу, його історії;

·        бажання знайомитися з культурою, народними звичаями і традиціями;

·        готовність до праці на користь рідної землі;

·        дотримання та пропаганда здорового способу життя;

·        турбота про збереження та примноження природних багатств.

Становлення громадянської свідомості починає формуватися у молодшому шкільному віці, коли досвід дитини тісно пов'язаний з усім новим, яскравим. Дитина відчуває в собі любов до своєї сім'ї, школи, місця, де живе. Незабутні враження дитинства залишаються на все життя. Вони створюють міцний ґрунт для глибоких, усвідомлених, патріотичних почуттів, які поглиблюються в міру того, як дитина росте.

Справжній громадянин-патріот, це той, хто шанує батька й матір, цікавиться своїм корінням, складає родовідне дерево, вивчає і дотримується національних традицій, постійно проявляє любов до рідного краю, його природи, турбується про охорону та примноження її багатств, піклується про власне здоров’я і здоров’я близьких людей.

Національно-патріотичне виховання молодших школярів дозволяє з першого класу формувати і розвивати свідоме ставлення дітей до своєї країни – вміння цінувати і поважати події минулого і сучасні досягнення нашого народу, розрізняти поняття добра і зла. Покоління, у якого виховано почуття патріотизму, готове до подвигу, відстоювання інтересів своєї країни.

У кожної справжньої людини в житті є те найрідніше, без чого важко уявити своє життя. Це рідний батьківський край, дім, де так солодко спиться, де все таке до болю миле, щире і знайоме. Це місце, де вчилися робити перші, ще невпевнені кроки, збивали срібні крапельки роси на ніжних травах, де промайнуло босоноге гомінке дитинство й покликала в широку путь юність.

Це земля наших предків: батьків, дідів і прадідів, і вона для нас –  найдорожча в світі. Батьківщина – єдина, дарована нам нашими батьками. У ній  ми почуваємо себе затишно і привітно, упевнено і захищено. З Батьківщиною ми навічно зв’язані невидимими, тонкими, але надміцними нитками. До неї линуть думки тих, хто знаходиться за її межами. Тож і присвячено цій темі так багато людської творчості: віршів, пісень, прислів’їв, приказок, загадок, легенд, казок, оповідань, картин тощо.

Тому символічно розпочинати навчання у новому навчальному році Першим уроком з теми «Батьківщина, мати, мова – три цілющих, вічних слова.» Ці слова із вірша М. Сингаївського підкреслюють нерозривну єдність трьох ключових понять буття. Мати від народження дитини вкладає в її душу й серце любов до рідної мови, доброго щирого українського слова. Без мови немає Батьківщини. Держава, яка хоче розвиватись як окрема одиниця у світовому просторі, має постійно дбати про чистоту і розвиток мови народу. А Батьківщину, як і матір, не вибирають. Місце, де пройшло твоє дитинство, де ти розвивався як особистість – це і є Батьківщина, Вітчизна-мати, яка може бути по відношенню до тебе інколи доброю, інколи строгою, але незмінно любою і рідною. Діти мають усвідомити, що сім’я, родина – це не тільки батьки і діти, це ще й любов і піклування, співпереживання і милосердя, радості і печалі, звички і традиції. Це люди, об’єднані серцем, які будують своє життя за законами честі, справедливості, добра і любові.

Ми маємо дати дітям розуміння, який взаємозв’язок існує між поняттями: сім’я – родина – шкільна родина – рідний край, моя родина – вся Україна. Якщо розглядати поняття школа-родина, то це майстерня людяності. Дитина ходить у школу не лише для того, щоб отримати певний обсяг знань, умінь і навичок, але й для того щоб облагородитися, стати особистістю, мати друзів, навчитися любити і творити.

Тому під час Першого уроку необхідно продемонструвати учням цей духовний зв’язок між словами-поняттями: мама ↔ мова ↔ Батьківщина.

Метою  уроку є:

-   формування і розвиток громадянської та соціальної компетентностей, які виражаються у набутті національної свідомості, відповідальності за долю України;

-   усвідомлення того, що про Батьківщину, її мову, як і про матір треба піклуватися;

-   виховання у школярів почуття гордості за свою країну, готовності бути гідним громадянином України, відданості справі зміцнення державності.

У ході уроку необхідно реалізувати такі завдання:

-  формування в учнів понять «Батьківщина», «Вітчизна», «рідний край», «рідна земля»;

-  розуміння зв’язку між поняттями «Батьківщина», «Мати», «мова»;

-  виховання любові до свого рідного краю, народу, родини, ціннісного ставлення до народних звичаїв, обрядів і традицій;

-  пропагування толерантності до людей інших національностей, терпимості до їхніх поглядів та думок;

-  активізація пізнавальної діяльності, мислення, мовлення, творчості;

-  розвиток у молодших школярів комунікативної компетентності, вміння доказово мислити;

-  спонукання до милосердя, добрих вчинків;

-  заохочення розвитку власних здібностей та обдарувань;

-  прагнення зростати гідними громадянами своєї держави.

Перший урок має переконати учнів, що найкраща земля та, де ти народився, живеш, де мешкає твоя родина, друзі. Він повинен розширювати та поглиблювати знання про Україну, викликати почуття любові до Батьківщини, гордості за її здобутки та людей – справжніх патріотів, які готові віддати власне життя за незалежність, цілісність та суверенітет рідної землі. Матеріали уроку повинні формувати національну свідомість, виховувати справжніх громадян, які люблять свою країну, бажають примножувати її славу, готові боротися за щастя і незалежність. Необхідно, щоб учні розуміли, що вони, їх родини – це складова народу України, усвідомлювали, що успішне навчання в школі, – це їх обов’язок перед суспільством і державою.

Форму проведення Першого уроку вчитель може визначати разом із учнями та їхніми батьками. Методи, прийоми, місце та план проведення уроку – це творчий доробок кожного учителя. Під час організації та проведення Першого уроку слід враховувати як індивідуальні, так і вікові особливості учнів, а також рівень їхньої готовності до сприйняття матеріалу. Цей урок можна провести у формі свята, тренінгу, конкурсно-ігрової програми, гри, уявної подорожі, усного журналу, вікторини, зустрічі з воїнами АТО тощо. Місцем проведення може бути шкільний чи краєзнавчий музей.

Під час оформлення класної кімнати до уроку доречно використати мапи світу, Європи, України; цілісні або у вигляді пазлів ілюстрації краєвидів та зображення державних і народних символів України; світлини пам’ятних місць країни; репродукції картин українських художників; тексти художніх творів; музичні твори, відеоролики; мультимедійні презентації; цікаві розвивальні завдання (ребуси, кросворди, логічні завдання, розсипанки, деформовані тексти, шаради, загадки, дидактичні ігри тощо). Урок має бути яскравим, захоплюючим, інформативним, цікавим, рухливим.

У процесі організації роботи з першокласниками рекомендуємо надати перевагу ігровим формам, діалогічному способу спілкування. Важливо, щоб першокласникам цей урок (як урок-свято) запам’ятався на все життя, сприяв згуртуванню дитячого колективу. Окрім того, перший урок у 1 класі варто поєднати із знайомством першокласників із учителем та товаришами; ознайомленням зі школою, її традиціями. Важливо, щоб Перший урок справив на дітей сильне враження, запам’ятався як хвилююча, яскрава, неординарна подія. Вчитель має організувати роботу так, щоб діти відчули свою значимість, зрозуміли, що у школі на них чекає багато несподіваних відкриттів, захоплюючих зустрічей, цікавих вражень. За участь у святі (конкурсах, змаганнях тощо) слід кожному першокласнику вручити нагороду (повітряні кульки, ручки, зошити, медалі, ордени, сувеніри, книги тощо). Педагог має забезпечити своєю увагою кожного першокласника, адже від цього залежить подальше ставлення його до вчителя, школи та навчання в ній. Запропонуйте першокласникам створити малюнки за власним бажанням або відповідно теми уроку, зберіть їх і збережіть протягом усього періоду навчання у школі. Ці роботи стануть чудовим подарунком майбутнім випускникам, як спогад про незабутній перший шкільний день у житті.

Підбиваючи підсумки Першого уроку, варто підкреслити, що кожний учень може зробити свій внесок у становлення нашої держави. Виконувати конституційні обов’язки громадянина, наполегливо вчитися, бути патріотом – це посильний подарунок мамі, родині, рідній Батьківщині.

За бажанням, свято можна продовжити на природі. Запропонувати учням розваги (ігри, конкурси, змагання). Дати можливість дітям поділитися спогадами про літо, враженнями від проведених канікул. Разом з батьками зварити чавун каші і дружно посмакувати нею, пригостити першокласників, щоб стали «однокашниками».

Важливо, щоб перший день у школі запам’ятався на все життя, сприяв знайомству та згуртуванню колективу.

Методичні матеріали до проведення Першого уроку у 1 класі та електронний варіант дидактичних матеріалів для 2-4 класів можна знайти у цифрових ресурсах на освітянському порталі ОІПОПП: http://www.oipopp.ed-sp.net

ОРІЄНТОВНА РОЗРОБКА ПЕРШОГО УРОКУ

ДЛЯ УЧНІВ 1-ГО КЛАСУ

Тема. «Батьківщина, мати, мова – три цілющих, вічних слова.»

                                                                                               М. Сингаївський

Мета: формування ключових компетентностей: вміння вчитися – зосереджено слухати вчителя, давати відповіді на запитання; громадянської – формування патріотичних почуттів, бережливе ставлення до природи; соціальної – збагачення уявлень дітей про шкільну родину як об’єднання людей;

предметних компетентностей: розширити кругозір учнів про Україну, викликати інтерес до пізнання своєї Батьківщини, розвивати почуття патріотизму, виховувати дружні відносини і взаємоповагу у шкільній родині, почуття гордості за свою школу, країну, готовності бути гідним громадянином України.

Обладнання: карта України; ілюстрації України; відеоролик «Моя Україна»; аудіозаписи пісні «Добрий день, матусю-Україно!», сл. Н. Рубальської, муз. М. Ведмедері; повітряні кульки, які відрізняються кольором, розміром, формою; на партах у дітей кольорові олівці, маркери, аркуші для малювання формату А-4, штучні квіти; мікрофон.

Хід уроку

І. Організація класу.

Вранці сонце пробудилось

І над обрієм з’явилось.

Вереснева вже пора –

Йде до школи дітвора.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

-         Чим незвичайний перший день вересня?

-         Що змінилося у вашому житті?

-         У якій школі будете навчатись?

-         У якому класі?

ІІІ. Знайомство.

1. Вправа «Серце класу».

- Дорогі діти, сьогодні незвичайний день у вашому житті – перший справжній навчальний день. Від сьогодні ви вже не просто діти, а  школярі. Вас прийняла в свої обійми дружня шкільна родина. Усі ми разом – клас. У нашого класу є серце (вчитель показує контурне зображення серця на ватмані). Зараз ми познайомимося з вами і побачимо, як наше серце класу буде розквітати.

Тож давайте знайомитись. Я – ваша вчителька. Звати мене …. Мені подобається проводити цікаві уроки для дітей (вчитель представляється і прикріпляє штучну квітку до ватману).

Діти по черзі виходять до дошки, називають себе, кажуть, що їм подобається робити і за допомогою вчителя прикріпляють свою квітку до ватману.

-         Ось і заквітувало, ожило серце нашого класу

2.     Гра «Віночок дружби».

Вчитель пропонує дітям:

-         стати в коло.

-         протягнути руку сусіду справа;

-         посміхнутися сусіду зліва;

-         повторити хором:

Ми всі разом – це сім’я,

неповторні – ти і я,

будем міцно ми дружити,

добре вчитись, в мирі жити.

3.     Вправа «З Днем народження, наша класна родино!».

На партах у дітей прикріплені повітряні різного кольору і розміру кульки.

- Діти, погляньте чи однакові повітряні кульки на ваших партах?

- Ви, ніби ці кульки, яскраві, неповторні, різні, але разом – одна велика дружна сім’я. Тож подаруємо один одному оплески і скажемо разом: «З Днем народження, наша класна родино!».

ІІІ.  Сприймання та засвоєння матеріалу уроку.

1.     Слово вчителя.

­         Кожна людина має свою сім’ю, родину. Це її маленька батьківщина. Якщо скласти ці маленькі батьківщини докупи, то вийде одна велика Батьківщина.

Вчитель декламує уривок вірша «НЕЗАЛЕЖНА І ЄДИНА».

Що то, діти за країна –

Неба синього блакить,

На ланах у серпні жито

Стиглим золотом блищить?

Люди мудрі, працьовиті

У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають

І свого не віддадуть.

У якій іще країні

Так земля родить охоча?

Наче пісня солов’їна –

Мова ніжна і співоча?

Гордо, голосно, дитино,

Ти назви ім’я країни,

У якій, хвалити Бога,

Народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином

І, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу,

Розбудовувать державу. 

Отже, зветься ця країна,

 Незалежна і єдина –

 Наша ненька – УКРАЇНА!

Наталія Козленко

- То як називається наша Батьківщина?

2. Демонстрація відеоролика «Моя Україна» (за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=3_semaRhaw0).

- Помандруємо разом з піснею по нашій мальовничій Україні, розглянемо її красу і неповторність.

- Що сподобалось найбільше?

2.     Гра «Пазли» (робота в парах).

У файлах на партах лежать пазли (розрізані ілюстрації різноманітних куточків України: ліс, степ, квіти, ріка, море, гори, міста, села, поля тощо). Учні, працюючи в парах відновлюють зображення.

-  Що ж таке Батьківщина? Дайте відповідь, називаючи свої картинки.

Вчитель на дошці прикріпляє аналогічні ілюстрації.

- Так, наша Україна – прекрасна держава. Наше завдання – берегти рідну землю, примножувати її багатства. А для цього ви повинні жити мирно, дружно, старанно навчатися, поважати своїх учителів, батьків.

4. Фікультхвилинка.

Виконання танцювальних рухів під керівництвом вчителя та музичний супровід (звучить пісня «Добрий день, матусю-Україно!», сл. Н. Рубальської, муз. М. Ведмедері)

Добрий день, матусю-Україно!

Сходить сонце радості й добра.

Україно, я – твоя дитина,

Крапелька великого Дніпра.

Приспів:

Україно моя, золоті твої поля,

Небо ніжно-голубе,

Що під ним усе цвіте.

Яблуневі сади і смерекові ліси,

Ніжна пісня солов’я –

Рідна матінка Земля.

Не дивись, що я така маленька,

Час мине – я швидко підросту

І усю любов свого серденька

Я тобі в дарунок принесу.

Приспів.

5. Віночок віршів. (Декламують підготовлені учні).

         ***

Перше слово – Мати,

Друге – Україна.

Так учився розмовляти

Я, мала дитина.

Кожне слово пахне,

Мов листочок м’яти.

Та, мов квітка з короваю,

Пахне слово «Мати».

Кожне слово святить

Гранями рубіна,

Але сяє, наче сонце,

Слово «Україна».

                   Д. Павличко

БЕРЕЖІМО УКРАЇНУ!

Бережімо Україну –

Нашу матінку єдину:

Хлібні ниви золотисті

І ліси зеленолисті,

Голубі озера й ріки,

Чаєнят сріблястих крики,

Неба синього глибини,

Тиху пісню журавлину –

Бо у нас одна - єдина

Рідна мати – Україна !

Ліна Біленька

НАЙРІДНІША

Батьківщино, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна –

Наша отча сторона.

         Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша –

Наша отча сторона.

               М. Сингаївський

МАТУСИН ЗАПОВІТ

Раз казала мені мати:

«Можеш мов багато знати,

Кожну мову шанувати,

Та одну із мов усіх,

Щоб у серці ти зберіг».

В серці ніжну і погідну

Збережу я мову рідну!

М. Хоросницька

- Яка мова для вас є рідною?

-       Україну ми називаємо ненькою і любимо її як рідну матір. Яким чином ми можемо проявити свою любов до Батьківщини? (Садити рослини, не ламати гілок, не смітити, старанно вчитися, добре поводитися, не бешкетувати, розмовляти українською мовою, поважати старших тощо)

6. Практична робота. Малюнок «Дерево любові».

- Намалюйте на аркушах паперу дерево любові до Батьківщини. На гілках вашого дерева зобразіть стільки плодів, скільки добрих справ ви готові зробити для рідної України.

7.Гра «Я – не я».

Діти стають в коло. Слова-відповіді супроводжують рухами, наприклад, підстрибують чи присідають.

А тепер давайте грати – треба вам відповідати.

Рано-вранці хто піднявся?

Хто до школи радо збирався?

А зарядку хто робив?

Свої ручки хто не мив?

Хто здоровим хоче стати?

А знання хто хоче мати?

А хто рідну мову знає?

Хто рідню не забуває?

Хто матусю поважає?

Хто про Батьківщину дбає?

Бачу, що ви хочете нове пізнати і

справжніми учнями скоріше стати!

- Чудово! Ви довели, що маєте право носити почесне звання «Учень». У цьому класі ви будете кожен день отримувати подарунки. Не цукерки, не тістечка, не іграшки, а знання.

8. Слухання вірша. Вчитель запалює свічку і промовляє вірш-молитву.

МОЛИТВА

Боже! Дай нам силу й розум,

Щоб ми в школі добре вчились,

Віру теплу, серце чисте,

Щоб неправді не корились.

Нам усім даруй здоров’я,

Згоду – учнівській родині.

Дай твій захист, волю й долю

Нашим людям в Україні.

Галина Чорнобицька

-         Пам’ятаймо, що для всіх нас – українців:

Мати, мова, Батьківщина –

От і вся моя родина.

Батьківщина, мати, мова –

Три цілющих, вічних слова.

Батьківщина, мова, мати –

Нас повік не роз’єднати.

                       М. Сингаївський

ІV.  Підсумок уроку. Рефлексія.

1.     Вправа «Мікрофон».

-  Чи сподобався вам перший урок? Чим?

-  Про що ви дізналися на цьому уроці?

-  Про що ви із задоволенням розповісте своїм батькам?

РОЗРОБКА ПЕРШОГО УРОКУ ДЛЯ УЧНІВ 2-4 КЛАСІВ

Тема. «Батьківщина, мати, мова – три цілющих, вічних слова.»

                                                                                               М. Сингаївський

Мета: формувати ключові компетентності:

вміння вчитися – висловлювати власні думки, робити висновки;

громадянську – відчувати себе патріотом рідної землі.

Формувати предметну читацьку та літературознавчу компетентності:

розширити знання учнів про українського поета Василя Симоненка та його творчість; розвивати мовлення учнів та навички виразного читання; виховувати почуття патріотизму, любові до рідної мови, Батьківщини, повагу до матері; прищеплювати бажання завжди стати на захист рідної землі.

Обладнання: політична карта України, портрет Василя Симоненка, комп’ютер, екран, 3 надувні кульки різного кольору з написами «Батьківщина», «мати», «мова»; картки для групової, парної, фронтальної роботи, український віночок (невисоко прикріплений на дошці), 9 різнобарвних стрічок (довжиною по 50см кожна), мікрофон.

Особливості проведення. Урок розроблено з використанням відеоролика, інтерактивних технологій «Асоціативний кущ», «Мікрофон», використано різні форми парної, групової, колективної роботи, ігрові моменти.

Хід уроку

I.                  Організація учнів до уроку.

Треба разом привітатись:

          Добрий день!

          Дружно голосно сказати:

          Добрий день!

              У долоні поплескайте,добрий день!

Дружно всі, не відставайте, добрий день!

II.               Актуалізація опорних знань учнів. Оголошення мети і  завдань уроку.

Учитель. Ось і закінчилися літні канікули. Всі учні нашого класу добре відпочили і прийшли до школи.

- З якою метою ви прийшли у школу?

- Про що на, вашу думку, ми будемо говорити на першому уроці?

Діти, тему нашого уроку ви прочитаєте, коли розшифруєте її.

Потрібно в словах вилучити зайві склади.

Батьодківлищизана, малірічти, мосорева – шутриві цілюнещих вічкуних слоріва. (Утворене речення підкреслити і  прочитати хором).

III.           Основна частина.

1.     Бесіда вчителя.

Ці чудові слова належать відомому українському письменнику Миколі Сингаївському:

Батьківщина, мати, мова.

 - Чому ці слова можна назвати цілющими?

 - Чому вони названі вічними?

-  Як називається наша Батьківщина?

- А як називається той куточок нашої країни, де ми з вами живемо? (Показуємо  його на карті)

Батьківщина – наш рідний край, це земля, на якій ми народилися. Тут народилися наші батьки, тут поховані наші предки. Україна відома всьому світу своїми родючими землями, добрими й працьовитими людьми. Так склалося, що здавна наші землі були ласим шматком для сусідів. Пригадаймо набіги татарських орд, турецьких яничар, польських феодалів. Україна завжди жила і боролась. І зараз вона бореться за свою цілісність.

Ось уже більше року у нашій країні дуже неспокійно. Ми з тривогою слухаємо радіо та дивимось телевізор. Всі люди переживають і думають про події на сході України.

На думку спадають слова нашого земляка поета Василя Симоненка. Він жив і працював у Черкасах. Його ім’я носить Черкаська спеціалізована школа №33.

Ці рядки написані 60 років тому. А здається, що говорить він про кожного нашого воїна сьогодні:

Можливо, знову загримлять гармати,
І танк зімне пшеницю на лану,
І буде плакать і журитись мати,
Коли сини ітимуть на війну.
         І хтось востаннє поцілує милу,
         І хтось сльозу непрохану змахне,
         А може, дехто втратить віру й силу,
         Своє життя рятуючи одне.
Але не я... Я квиснути не стану,
Хоч як не буде боляче мені, –
За нашу землю, дорогу й кохану,
Я рад прийнять на себе всі вогні.
         За тих дітей, що бігають до школи,
         За матерів, змарнілих у труді,
         За рідні наші верби довгополі,
         За наші дні прекрасні й молоді.
І тут ні сліз, ні відчаю не треба,
І тут не треба страху і ниття –
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.

Помер Василь Симоненко дуже молодим, йому було 28 років. Поховали поета у Черкасах. На його надгробку викарбувано слова, які стали піснею (звучить уривок пісні):

«Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину».

2.     Слово дітям (учні по черзі стають біля кульки з написом «Батьківщина», кожен читає слова і прикріплює до віночка свою стрічечку)

Учениця.

                                               СПОВІДЬ УКРАЇНІ

         Україно… Я – невеличка часточка твоя. Знаю твою трагічну історію, знаю, що ти заслуговуєш на кращу долю. Тому я небайдужа до всього, що пов’язано з тобою. Тому болять мені твої рани, бо я жива твоя часточка.

А яких синів, дужих та сильних, ти вигойдувала у своїх вербових колисках. І ще змалку вкладала їм у руки гострі шаблі. Наливайки і Кармелюки, Залізняки і Богуни…Де їхні могили? Де їх велична слава?

Учень (слухають стоячи).

         МОЛИТВА

Боже, великий, єдиний,

Нам Україну храни.

Волі, світу промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти.

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний.

Нам Україну храни.

Всі свої ласки, щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю. Дай йому долю.

Дай доброго світа.

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

О. Кониський

Учениця.

Я - УКРАЇНКА 
Я – українка! 

Горджуся й радію, 

Що рідною мовою 

Я володію, 

Шевченковим словом 

Умію писати 

Слова мелодійні 

У вірші складати. 

Я – українка! 

Живу в Україні, 

На вільній, єдиній 

Моїй Батьківщині,

Де все мені в радість: 

Ліси і садки. 

Озера й річки, 

І глибокі ставки, 

Лани неосяжні, 

І гори, й долини, 

Цвіт білосніжний 

У лузі калини. 

В душі моїй солодко 

Грає сопілка, 

Бо я з України, 

Бо я – українка! 

О. Василенко

Учень.

УКРАЇНО!

Україно! Ти для мене – диво!

І нехай пливе за роком рік,

буду, мамо, горда і вродлива,

з тебе дивуватися повік.

В. Симоненко

Учень.

Я НЕ БУВАВ ЗА ДАЛЬНІМИ МОРЯМИ…

Я не бував за дальними морями,

чужих доріг ніколи не топтав –

в своїм краю під буйними вітрами

щасливим я і вільним виростав.

Мене ліси здоров’ям напували,

коли бродив у їхній гущині,

мені поля задумливо шептали

свої ніким не співані пісні.

Коли не вмів ще й букваря читати,

ходив, як кажуть, пішки під столом,

любить людей мене навчила мати

і рідну землю, що б там не було.

Чужих країв ніколи я не бачив,

принад не знаю їхніх і окрас,

 та вірю серцем щирим і гарячим:

нема землі такої, як у нас.

В. Симоненко

Учениця.

МАЛА УКРАЇНКА

Ой вдягнуся у неділю у вишивану сорочку,

У червону спідничинку і коралі на шнурочку.

Заплету я свої коси і візьму віночок з рути.

Ще васильком заквітчаюсь. Чи від мене кращій бути?

А на ноги чоботята, червоненькі, сап’янові.

Я маленька українка, будьте всі здорові!

Ю. Шкрумеляк

Фізкультхвилинка. Відеокліп. «Україно, ми твоя надія»

3.     Інтерактивна вправа в групах. «Асоціативний кущ»

Група 1.

Заповнити павутинки словами. Що ви уявляєте, коли чуєте слово «Батьківщина»?

 

 

(Земля, Україна, тополя, калина, рушник,домівка, родина)

Група 2.  Мама 

 

 

(Колиска, дитина, пісня, сім’я,тепло,ласка)

Група 3. Мова

(слово, людина, урок, книга, вчитель, звук)

4. Гра «Хто більше?». 5 учнів по черзі виходять і називають населені пункти України. (На кожен крок – назвати місто чи село і підігнути пальчик руки. Не зупинятися під час гри. Перемагає той, хто назве більше населених пунктів).

5. Слово дітям. (Кожен по черзі стає біля кульки з написом «мама», читає слова і прикріплює свою стрічечку до віночка).

Учениця.

ЗОРІ

Мамо люба, глянь, як сяють

Ясно зорі золоті.

Кажуть люди – то не зорі,

Душі сяють то святі.

Кажуть: хто у нас на світі

Вік свій праведно прожив,

Хто умів людей любити.

Зла ніколи не робив,

Того Бог послав на небо

Ясно зіркою сіять…

Правда, мамо, то все душі,

А не зорі там горять?

Так навчи ж мене, голубко,

Щоб і я так прожила.

Щоб добро робити вміла

І робить не вміла зла.

Б. Грінченко.

Учень.

МАМУ ПОТРІБНО НЕ ТІЛЬКИ ЛЮБИТИ

Ми мам своїх любим найдужче у світі!

Зі мною, звичайно, погодишся ти.

Та маму потрібно не тільки любити.

Маму потрібно іще й берегти.

Ми мам своїх любим!.. А посуд немитий…

Та в хаті згодилося б теж підмести…

А маму потрібно не тільки любити,

Маму потрібно іще й берегти.

Щоб ласкою мами, як сонцем зігріті,

Могли ми веселі й щасливі рости.

Нам маму потрібно не тільки любити.

Маму потрібно іще й берегти!

                            С. Андрійович

6. Робота з текстом. Жаліслива качка. Байка. О. Лук’яненко (текст байки роздрукувати й напередодні уроку видати учням).

1) Мовчазне читання учнями.

- Слухай, жінко, – сказав Качур Качці, – наші каченята давно вже пір’ям вкрилися, а ти їх досі на воду не пускаєш. Негоже це.

- Що ти, що ти? – засичала на те качка.

- Ще не дай, Боже, втопиться яке чи шуліка візьме. Колись ми самі страху- біди натерпілися, хай же тепер хоч вони в рідному очереті порозкошують. Встигнуть ще, налітаються-наплаваються…, а ти замість ото балакати, розстарався б  чогось смачненького.

Зітхнув Качур та й подався знову діткам поживу добувати.

Восени, коли качва з усієї округи зібралася у вирій, вони були гладкі й випещені – не те що інші. Але далекої дороги не витримало жодне. Бо в них була надто жаліслива матуся.

2) Інтерактивна вправа «Мікрофон» (діти по черзі висловлюють свої міркування, передаючи мікрофон один одному. Відповіді не коментуються. Говорить тільки той, у кого в руках мікрофон.)

- Чи сподобалася вам мама Качка?

- Якою має бути мама? А Батьківщина? (Доброю, але вимогливою, строгою, справедливою)

7. Склади прислів’я (Працюють з картками за партами у парах.)

З’єднати частини, щоб вийшло прислів’я:

Материна молитва                                                     а в матері – серце.

У дитини заболить пальчик,                                      а біля матері добре.

Мати годує дітей,                                                        як земля людей.

На сонці тепло,                                                            і з дна моря дістане.

Рада б мати для дітей небо прихилити                     того Бог карає.

Хто матір забуває,                                                       та зорями вкрити.

8. Слово дітям. (Учні по черзі стають біля кульки з написом «мова», читають вірші про мову і прикріплюють стрічечки до віночка).

Учениця.

РІДНА МОВА

Ми з нею відомі усюди.

Усе в ній, що треба нам, є.

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

В. Сосюра.

Хлопчик.

РІДНА МОВА

Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,

 Ти полетиш, де світу далечизна,

 Та в рідній мові буде вся душа

 І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,

 Не згубишся, як на вітрах полова.

 Моря перелетиш і не впадеш,

 Допоки буде в серці рідна мова.

Д. Павличко

Дівчинка..

ХТО ЯК ГОВОРИТЬ?

Все, що живе на світі,

Уміє розмовляти.

Уміють говорити зайці і зайченята,

По-своєму говорять і риби серед моря,

І у садочку пташка, і у траві комашка...

Говорять навіть квіти з блискучими зірками...

 - А як говорять діти?

 - Так, як навчила мама!

 - Прийми ж, матусю,

 Слово подяки від дитини

 За нашу рідну мову,

 За мову України.

Л. Полтава

9. Цікавинки з мовної скриньки.

Учень. Чого тільки не можеш зробити, якщо гарно знаєш мову! Можна навіть написати такий вірш, у якому будуть лише дієслова, а всім буде зрозуміло. Ось послухайте і порахуйте, скільки тут  дієслів.

Засвітліло, задзвеніло, просинатися почав.

Полежать, поспать хотілось,

Потягнувсь, подумав, встав.

Став, умився, одягнувся,

пожував, перекусив.

Розчесався, сів, узувся,

встав, зібрався, побрів.

Сів, віддихався, послухав,

Вчив, учив, відповідай.

Говорив, читав, писав,

Задзвеніло – йди, гуляй!

Вискочив, кричав, гонився,

Бігав, грався, верещав.

Вчив, читав, гуляв, приплівся,

Пообідав, пописав.

Ліг, послухав, подивився.

Вискочив, гуляв, гуляв.

Вечоріє, поночіє,

Кличуть, їсти подають.

Потемнішало, зоріє,

Спати, спати укладуть.

10. Ми – справжні українці. Гра  «Далі, далі…» (Всі учні класу об’єднуються у 2 команди. Кожна команда виділяє одного гравця. Цей гравець повинен за певний час (наприклад, за 2 хвилини) відповісти на якомога більше запитань. Якщо відповіді не знає, говорить: «Далі.» Перемагає той, хто дасть відповіді на більше питань. Питання читає вчитель).

                                     Скринька запитань

1. Як називається столиця України?

2. Яка найвища гора вершина Карпат? (Гора Говерла, 2061м)

3. Коли Україна проголосила свою незалежність?

4. З якою державою межує Україна на сході?

5. Яка найбільша річка України?

6. Якими морями омивається Україна?

7. З якою державою межує Україна на півночі?

8. Який національний символ одягають на голову українські дівчата у свята?

9. Як називається найбільший і найкрасивіший парк у Черкаській області?

10. Що дарують українські матері своїм дітям, виряджаючи в далеку дорогу?

11. Гілочки якого дерева освячують у церкві напередодні Паски?

12. Кущ, символ дівочої краси.

Вчитель оголошує переможця гри. (Якщо це дівчинка, то можна їй одягти на голову  віночок, який уже прикрашений дитячими стрічками).

IV. Підсумки уроку. Рефлексія.

-         Які 3 ключові слова найбільше звучали сьогодні на уроці?

-         Що вам найбільше сподобалося ?

-       Про що нове дізналися на уроці?